Мавпа та окуляри
I. А. Крилов
переклад Михайла Старицького
На старість Мавпочка недобачати стала,
А у людей вона чувала,
Що то біда ще не яка, –
Аби дістати окуляри.
Отож чи так, чи за таляри
Добула їх з пів-сорока:
І, господи, яка раденька!
То на потилицю, а то на хвіст напхне,
То понюхне,
То язиком лизне,
То знов притулить до серденька!
Аж утомилася сама,
А проку з них усе катма!
«Пху! Згиньте! – каже. – Й той скажений,
Хто людські слуха теревені!
Про окуляри всі гули,
А що вони запомогли?»
Тут Мавпочка з досади та печалі,
Як брязне ними по землі, –
Аж тільки скалки заблищали!
На горенько ж, і між людей
Отак подеколи буває:
Хоч корисніша річ, а як ціни не знає
Їй неук – то й жене з очей!
Пі. Сі. Звиняйте д.Серьожа, що свині Вам дорожчі... наша компанія Вам не до смаку!!!

Україна понад усе!
Олександр