Страница: 3 транспортная экспедиция и единый налог
Количество постов — 130
Но зато внеплановые проверки, которые переросли со встречных, могут проводиться в течении 6 месяцев - 5 раз! Проверяют одни и те же периоды,
Это как они (проверки) перерастают так?
По встречным (по большим плательщикам НДС) – нужно предоставить все документы по рейсам контрагента, далее – довести соответствие записей в Книге учета, где по дням поступлений/отчислений учитываются пост./отч. других контрагентов – это тоже нужно подтвердить документально. Хочу заметить, что вплоть до конца 2008 года (проводились внеплановые проверки) я предоставляла документы и подтверждала свой объем выручки как комиссионное вознаграждение, в ответах на запросы описывала ведение своей предпр.деятельности, где отмечала, что объем выручки состоит только с комиссионного вознаграждения, указывала, что поступлений на р/с было больше 500тыс.грн. - замечаний не было – составлялись справки проверки (для неопытных: акты составляются при обнаружении нарушений, а справки – при их отсутствии). Аналогичные проверки были регулярными и частыми с 2004года, только в 2009 году с проверками не беспокоили, а в начале 2010г. – плановая проверка с 2007 года. Но уже составляют акт проверки – «мнение налоговой изменилось», хотя свое налоговое разъяснение (за моим запросом) не отозвали до сих пор.
Я поняла из сказанного, что мнение налоговой изменилось...знакомо конечно...
Но в Вашем случае "довидки" составлялись не по вопросам налогообложения Вас, как предпринимателя. А по вопросам подтверждения расчетов между Вами и Вашими контрагентами. Вы просто подтверждали взаиморасчеты со своими партнерами и то, что там (в довидках) вспоминалось про Ваши особенности определения выручки - это так...между прочим, ибо цель проверок была другая (не Ваши налоги пересчитывать).
В Вашу пользу в этой плановой проверке - это решения судов и разъяснение на Ваш запрос.
Касаемо "внеплановых-встречных" проверок...то совсем не внеплановые проверки, а довидки на основании Ваших ответов письменных. На такие запросы я бы отвечала очень сжато и в счет документального подтверждения предоставила одни налоговые накладные, все в конверт и на почту - заморились бы письма слать "ДОпредоставьте и ДОобъясните еще". Формально Ваш ответ и доки есть - оснований для внеплановой проверки нет.
Цитата з довідки про результати невиїзної документальної позапланової перевірки: «Суми комісійної винагороди ПП В.Л.С., яка згідно договора-доручення складається із різниці між вартістю транспортно-експедиційних послуг і вартістю послуг перевізника, включені ПП В.Л.С. до Книги обліку ф.10 за відповідні податкові періоди та в Звіт платника єдиного податку за відповідні податкові періоди.».
Обычно там фраза дописывается "по данному вопросу нарушений не установленно". Если такая есть - это плюс в Вашу пользу в суде )))
З.Ы. Руки уже почти дошли... )))
Алексей.
О своих низменных пристрастиях не стоило бы при всём народе распространяться... и так "партнёрством" пованивает.
Обычно там фраза дописывается "по данному вопросу нарушений не установленно". Если такая есть - это плюс в Вашу пользу в суде )))
За эту фразу... отдельный проверочный стол надо накрывать.
Кстати, Алла, а что входит в "совокупный" валовый размер выручки(по почте от мамы тоже считают?).
Кто владеет статистикой доли экспедиторов-«упрощенцов», отчитывающихся за свою предпринимательскую деятельность объёмом выручки–комиссионного вознаграждения – поделитесь информацией.
Такая вряд ли есть, это определяется только при проверке конкретного "упрощенца".
А у кого есть статистика сколько лицензий на автоперевозки выдано по конкретной области, городу...???
Это не праздное любопытство - это для дела
В Указі, прямо не зазначено, яким чином визначається виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для цілей оподаткування, що породило дискусію стосовно коштів комітента, які надходять на рахунок комісіонера.
По відношенню до юридичних осіб, проблема знята після надання ДПА України Оглядового листа від 10 липня 2009 року № 14487/7/15-0417, відповідно до якого, для суб’єктів малого підприємництва - юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність на підставі договорів комісії та інших цивільно-правових договорів (експедиторські, брокерські підприємства, комісійна торгівля) оподаткуванню єдиним податком підлягає виручка від реалізації своєї продукції (товарів, робіт, послуг), а саме, сума комісійної винагороди, що залишається у розпорядженні цих суб’єктів малого підприємництва.
В той же час, для фізичних осіб – підприємців, згідно з листом ДПА України від 23.11.2006 р. № 13290/6/17-0416, при визначені виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) включається не комісійна винагорода, а уся виручка від реалізації комісійної продукції (товарів, робіт, послуг).
Саме цей лист надихає податківців на те, щоб позбавляти фізичних осіб – підприємців права використовувати спрощену систему оподаткування та вимагати від них, у разі перевищення загального обсягу коштів, які надійшли на їх рахунки, включаючи кошти, які належать комітенту, 500 тис. грн., переходу на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі всіма наслідками, а з суми перевищення, сплатити податок за ставкою 15 відсотків.
Дуже часто, вирішення цього питання переноситься до судових органів. І ніде правду діти, рішення не завжди приймається на користь суб’єкта підприємницької діяльності.
При цьому, варто відзначити, що зазначений лист протирічить:
роз’ясненню, наданому у листі Комітету Верховної ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 11.04.01 № 06-10/206, згідно з яким, у нормах Указу мова може йти лише про виручку від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг), що належить суб’єкту підприємницької діяльності - фізичній особі за правом власності. Обсяг виручки фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності, який є платником єдиного податку згідно з Указом та здійснює діяльність згідно з договором комісії і виступає у цьому договорі комісіонером, складається з сум комісійної винагороди, отримуваної таким комісіонером згідно з договором комісії;
ст. 1011 та 1018 Цивільного кодексу України якими визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента, при цьому право власності на товар, переданий на реалізацію залишається за комітентом. Тобто йому ж належать і грошові кошти, отримані від продажу цього товару, а виручкою комісіонера є лише комісійна винагорода за виконання такого договору комісії. Отже, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та відповідно об’єктом оподаткування єдиним податком є лише комісійна винагорода, яка надійшла суб’єкту підприємницької діяльності - платнику єдиного податку як плата за надані послуги, а не вся сума транзитних грошових коштів, які підлягають обов’язковому перерахуванню третій особі (комітенту). Грошові кошти, що надійшли суб’єкту підприємницької діяльності - платнику єдиного податку, не є його власністю, оскільки піддягають обов’язковому перерахуванню третій особі (комітенту), а тому ці кошти не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), не можуть бути об’єктом оподаткування єдиним податком та враховуватися для визначення обсягу виручки за відповідний рік з метою визначення можливості застосування спрощеної системи оподаткування.
Окрім цього, має місце різний підхід та порушення вимоги абз. 6 ст. 3 Закону України від 25.06.1991, № 1251-XII "Про систему оподаткування" щодо забезпечення рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Саме ці аргументи, стали підставою для однозначної позиції і прийняття Вищим Адміністративним Судом України Ухвали від 26 травня 2009 р. № К-4875/08, за позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, на користь фізичної особи – підприємця.
Отже не все так безнадійно.
По відношенню до юридичних осіб, проблема знята після надання ДПА України Оглядового листа від 10 липня 2009 року № 14487/7/15-0417, відповідно до якого, для суб’єктів малого підприємництва - юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність на підставі договорів комісії та інших цивільно-правових договорів (експедиторські, брокерські підприємства, комісійна торгівля) оподаткуванню єдиним податком підлягає виручка від реалізації своєї продукції (товарів, робіт, послуг), а саме, сума комісійної винагороди, що залишається у розпорядженні цих суб’єктів малого підприємництва.
В той же час, для фізичних осіб – підприємців, згідно з листом ДПА України від 23.11.2006 р. № 13290/6/17-0416, при визначені виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) включається не комісійна винагорода, а уся виручка від реалізації комісійної продукції (товарів, робіт, послуг).
Саме цей лист надихає податківців на те, щоб позбавляти фізичних осіб – підприємців права використовувати спрощену систему оподаткування та вимагати від них, у разі перевищення загального обсягу коштів, які надійшли на їх рахунки, включаючи кошти, які належать комітенту, 500 тис. грн., переходу на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі всіма наслідками, а з суми перевищення, сплатити податок за ставкою 15 відсотків.
Дуже часто, вирішення цього питання переноситься до судових органів. І ніде правду діти, рішення не завжди приймається на користь суб’єкта підприємницької діяльності.
При цьому, варто відзначити, що зазначений лист протирічить:
роз’ясненню, наданому у листі Комітету Верховної ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 11.04.01 № 06-10/206, згідно з яким, у нормах Указу мова може йти лише про виручку від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг), що належить суб’єкту підприємницької діяльності - фізичній особі за правом власності. Обсяг виручки фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності, який є платником єдиного податку згідно з Указом та здійснює діяльність згідно з договором комісії і виступає у цьому договорі комісіонером, складається з сум комісійної винагороди, отримуваної таким комісіонером згідно з договором комісії;
ст. 1011 та 1018 Цивільного кодексу України якими визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента, при цьому право власності на товар, переданий на реалізацію залишається за комітентом. Тобто йому ж належать і грошові кошти, отримані від продажу цього товару, а виручкою комісіонера є лише комісійна винагорода за виконання такого договору комісії. Отже, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та відповідно об’єктом оподаткування єдиним податком є лише комісійна винагорода, яка надійшла суб’єкту підприємницької діяльності - платнику єдиного податку як плата за надані послуги, а не вся сума транзитних грошових коштів, які підлягають обов’язковому перерахуванню третій особі (комітенту). Грошові кошти, що надійшли суб’єкту підприємницької діяльності - платнику єдиного податку, не є його власністю, оскільки піддягають обов’язковому перерахуванню третій особі (комітенту), а тому ці кошти не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), не можуть бути об’єктом оподаткування єдиним податком та враховуватися для визначення обсягу виручки за відповідний рік з метою визначення можливості застосування спрощеної системи оподаткування.
Окрім цього, має місце різний підхід та порушення вимоги абз. 6 ст. 3 Закону України від 25.06.1991, № 1251-XII "Про систему оподаткування" щодо забезпечення рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Саме ці аргументи, стали підставою для однозначної позиції і прийняття Вищим Адміністративним Судом України Ухвали від 26 травня 2009 р. № К-4875/08, за позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, на користь фізичної особи – підприємця.
Отже не все так безнадійно.
Отож...
Спасибо за информацию.
А статистика у тех, кто выдаёт лицензии, но ещё надо приплюсовать хитрых, кто её получал через Киев...
Спасибо за советы Александру ЧП «Регина» и Алле ЧП Чмуль В.А., а также всем за участие в обсуждении возникших вопросов темы форума!!!
Самый незаменимый при любой власти в ГНСУ – комментатор единого налога:
Лекарь Сергій Іванович
Дата народження
8 липня 1959 року
Мiсце народження
с. Нелипівці Кельменецького району Чернівецької області
Освiта
вища, 1985 – Тернопільський фінансово-економічний інститут
Квалiфiкацiя за освітою
економіст
Нагороди, почеснi звання
Заслужений економіст України
Спеціальне звання
державний радник податкової служби І рангу
Трудова діяльність:
09.1976 – 07.1978 – учень ПТУ-3 м. Чернівці;
08.1978 – 11.1978 – слюсар Кельменецького цукрового заводу Чернівецької області;
11.1978 – 11.1980 – служба в Збройних Силах;
01.1981 – 07.1985 – студент Тернопільського фінансово-економічного інституту;
07.1985 – 03.1987 – економіст Чернівецького міськфінвідділу;
03.1987 – 05.1990 – старший економіст, старший ревізор-інспектор, спеціаліст І категорії Чернівецького облфінуправління;
05.1990 – 02.1993 – старший державний податковий інспектор, головний державний податковий інспектор – начальник сектору, начальник відділу, заступник начальника відділу державної податкової інспекції в Чернівецькій області;
02.1993 – 11.1996 – заступник начальника інспекції, начальник управління аудиту, перший заступник начальника державної податкової інспекції в Чернівецькій області;
11.1996 – 06.1998 – перший заступник голови державної податкової адміністрації в Чернівецькій області;
07.1998 – 04.2003 – начальник Головного управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової адміністрації України;
04.2003 – 05.2003 – директор Департаменту оподаткування фізичних осіб Державної податкової адміністрації України;
з 05.2003 – заступник Голови Державної податкової адміністрації України.
Лекарь Сергій Іванович
Дата народження
8 липня 1959 року
Мiсце народження
с. Нелипівці Кельменецького району Чернівецької області
Освiта
вища, 1985 – Тернопільський фінансово-економічний інститут
Квалiфiкацiя за освітою
економіст
Нагороди, почеснi звання
Заслужений економіст України
Спеціальне звання
державний радник податкової служби І рангу
Трудова діяльність:
09.1976 – 07.1978 – учень ПТУ-3 м. Чернівці;
08.1978 – 11.1978 – слюсар Кельменецького цукрового заводу Чернівецької області;
11.1978 – 11.1980 – служба в Збройних Силах;
01.1981 – 07.1985 – студент Тернопільського фінансово-економічного інституту;
07.1985 – 03.1987 – економіст Чернівецького міськфінвідділу;
03.1987 – 05.1990 – старший економіст, старший ревізор-інспектор, спеціаліст І категорії Чернівецького облфінуправління;
05.1990 – 02.1993 – старший державний податковий інспектор, головний державний податковий інспектор – начальник сектору, начальник відділу, заступник начальника відділу державної податкової інспекції в Чернівецькій області;
02.1993 – 11.1996 – заступник начальника інспекції, начальник управління аудиту, перший заступник начальника державної податкової інспекції в Чернівецькій області;
11.1996 – 06.1998 – перший заступник голови державної податкової адміністрації в Чернівецькій області;
07.1998 – 04.2003 – начальник Головного управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової адміністрації України;
04.2003 – 05.2003 – директор Департаменту оподаткування фізичних осіб Державної податкової адміністрації України;
з 05.2003 – заступник Голови Державної податкової адміністрації України.
Проект Закону України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" схвалений на розширеному засіданні уряду 27 січня 2010р., зареєстровано 01.02.2010р. (знаходився на сайті ВР http://portal.rada.gov.ua/ - на даний час відізваний): «2.4. У разі надання послуг, виконання робіт за договором комісії (договором доручення, договором транспортного експедирування, агентським договором) виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума винагороди комісіонера (повіреного, агента)».
Проект податкового кодексу України, що вноситься народними депутатами України Катеринчуком М.Д., Ляпіною К.М.: «Стаття 344. Об’єкт оподаткування… 3. Коштами від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за операціями згідно з договорами доручення, комісії (консиґнації), схову, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари, є винагорода (комісійна або авторська винагорода), отримана за цими договорами.»
28.11.2009 12:16 Украине нужен новый Налоговый кодекс
Кандидат в президенты Сергей ТИГИПКО настаивает на том, что Украине нужен новый усовершенствованный Налоговый кодекс.
Как сообщили УНИАН в пресс-службе С.ТИГИПКО, об этом сказал во время чата на одном из сайтов.
"Нужно создать нормальное налоговое законодательство, современный усовершенствованный Налоговый кодекс", - подчеркнул политик.
По его словам, лишь при таких условиях можно вывести бизнес из тени, а государственных служащих - заставить честно декларировать свои доходы.
С.ТИГИПКО также отметил, что государство задерживает возмещение НДС предпринимателям, а это подталкивает их к правонарушениям. Кроме того, украинские предприниматели должны платить 99 налогов и сборов, в то время как в других странах – около 40, констатировал он…
постоянный адрес статьи: http://economics.unian.net/rus/detail/27565
Политика 2010-05-13 13:57:30 Украина таки получит Налоговый кодекс Проект будет готов через месяц
Кабинет министров планирует передать проект Налогового кодекса в Верховную Раду в июне, сообщил премьер-министр Украины Николай Азаров во время заседания общего собрания Национальной академии наук, передает РБК-Украина.
- Мы завершаем работу над Налоговым кодексом. В июне Налоговый кодекс будет подан в Верховную Раду, - отметил Николай Азаров.
Он добавил, что в документе предусмотрены стимулы для инновационной активности предприятий.
Егор Петров, обозреватель «Наш Век»
Сайт ДПАУ http://www.sta.gov.ua 8 вересня 2006
У 2006-2007 рр. не варто приймати Податковий кодекс, - ДПА України
За матеріалами РБК-Украина, 08.09.2006, Київ 08:53
У 2006-2007 рр. не варто приймати Податковий кодекс. Про це заявив учора заступник Голови Державної податкової адміністрації України Сергій Лекарь. Головною умовою для ухвалення Податкового кодексу є оголошення мораторію на внесення в закони України змін, що тягнуть за собою зміни в оподаткуванні. За словами С. Лекаря, тільки за минулий рік на розгляд парламенту народними депутатами було винесено 1 800 законопроектів, що так чи інакше тягнуть у разі ухвалення зміни в податковому законодавстві. "У таких умовах не варто навіть говорити про ухвалення Податкового кодексу. Ми будемо змушені його безперервно коректувати", - сказав С. Лекарь. На його думку, найближчим часом парламенту необхідно прийняти ряд важливих законів, в т.ч. "Про місцеві податки", дати їм попрацювати якийсь час, структурувати і лише після цього виходити на ухвалення Податкового кодексу. "Без лобіювання чиїхось конкретних інтересів", - уточнив заступник Голови ДПА України.
24.03.2008 Податковий кодекс - одна із незмінних примар української політики. Всі звикли, що його прийняття постійно відкладається. Сьогодні про цю примару знову заговорили, і нині вона має два обличчя - два проекти податкових кодексів. Один із них, грубо кажучи, розробляється з 1995, а другий - на десять років молодший.
ДОВІДКА ЕП: 17 жовтня 2007 року Кабінет міністрів схвалив проект Податкового кодексу для передачі на розгляд Верховної Ради, врахувавши пропозиції Ющенка. Однак новий уряд 23 грудня відкликав цей проект з парламенту, ще до його розгляду.
У березні 2007 року попередню версію проекту свого кодексу реєстрував у Верховній Раді депутат Катеринчук, але той документ не було розглянуто через політичну кризу.
З 1999 року у Раді знаходився на розгляді проект кодексу, розроблений Кабміном Віктора Ющенка. Він дійшов до третього читання, але так і не був прийнятий впродовж семи років, і був відкликаний урядом Юрія Єханурова в квітні 2006. Крім того, з 1999 по 2000 роки на розгляд ради пропонувалося ще три депутатських проекти…
Поки що активно рекламується проект, розроблений депутатами-нашоукраїнцями Миколою Катеринчуком та Ксенією Ляпіною. У Верховній Раді його зареєстровано 14 березня.
Щодо урядового проекту, який кожен склад Кабінету міністрів переробляв під себе, то його остання редакція була відкликана з Верховної Ради в 2007 році на доопрацювання... Костянтин Кузнєцов розповідає, що проект урядового кодексу з самого початку був формальним, різні податкові закони було зведено в окремий документ, який застарів ще тоді, коли його почали розробляти. Жодному уряду до цього часу він не потрібний, адже їм, як і Податковій, зручніше працювати в ручному режимі…
Нагадаємо, проект, розроблений під керівництвом Миколи Азарова, передбачає зниження ПДВ до 17%.
Державна податкова адміністрація достатньо критично ставиться до активізації спрощеної системи оподаткування. "Я не хотів би, щоб була така думка, що податкова проти спрощеної системи. Ми за неї, але тільки для тих випадків, коли вона справді виправдана і необхідна - для так званих самозайнятих осіб", - каже Лекарь. Він виступає проти застосування спрощеної системи, скажімо, в комісійній торгівлі, а за її впровадження - лише в тих умовах, в яких облік може бути складним…»
_ Артем Захарченко, ЕП http://www.epravda.com.ua/publications/47e76aa88568c/view_print/
19.03.2010 Азаров пообіцяв, що новий Податковий кодекс набуде чинності в 2011 році
Новий Податковий кодекс, який розробив уряд Віктора Януковича ще в 2006-2007 роках, набуде чинності 1 січня 2011 року, заявив прем’єр-міністр України Микола Азаров сьогодні, 19 березня, в Донецьку.
"Він (кодекс) є. Зараз триває робота над, скажімо так, новою редакцією. У чому полягає ця редакція? У тому, що змінилися економічні умови. Якщо в 2007 році Україна перебувала в стадії підйому, економічного зростання, то зараз, природно, стагнації i рецесії ", - сказав Азаров.
При цьому він наголосив: "Тому кодекс має містити механізми, які сприяли б виходу країни з кризи i прискоренню економічного зростання".
За словами прем’єра, головне, що повинно бути в кодексі, - основи подальшої лібералізації податкової системи, створення сприятливих умов для бізнесу, а також податкові канікули для малого бізнесу та "цілий ряд інших моментів, що стимулюють середній бізнес, малий бізнес".
ua.korrespondent.net
23.04.2010, 16:31 Янукович откладывает снижение налогов
Снижение налоговой нагрузки на бизнес переносится на ближайшую перспективу. Об этом заявил Президент Украины Виктор Янукович, выступая на ХІІ съезде Партии регионов.
Как передает корреспондент ЛІГАБізнесІнформ, В.Янукович отметил: "Что касается налоговой нагрузки, будем говорить откровенно: пока ситуация в экономике не позволяет нам пересматривать размеры налогов и сборов. Но мы будем это делать в ближайшее время, и я уверен, что в перспективе мы сможем существенно снизить налоговое давление на бизнес, в ближайшей перспективе".
В частности, Президент Украины напомнил о намерениях снизить ставку НДС до 17%.
В.Янукович подчеркнул, что одна из задач власти - это обеспечение развития национальной экономики в долгосрочной перспективе. "Уверен, что достичь такого результата можно только путем глубинных экономических трансформаций, направленных на развитие свободного предпринимательства и формирование инвестиционно-инновационной экономики. Первый шаг в этом направлении - проведение полноценной налоговой и регуляторной реформы, утверждение Налогового кодекса", - сказал он.
Глава государства подчеркнул, что необходимо максимально упростить условия ведения бизнеса и освободить предпринимателей от чрезмерной административной нагрузки.
По его словам, четкая регламентация взаимоотношений между органами государственной власти и бизнесом позволит стимулировать предпринимательскую активность и сдерживать коррупцию.
Напомним, ранее Премьер-министр Украины Николай Азаров называл основные направления государственной поддержки реального сектора экономики, среди которых снижение налогового давления и налоговое стимулирование модернизации, использования новых технологий в производстве.
http://news.liga.net/news/N1012021.html
26.04.2010, 12:17 Кабмін має намір скасувати єдиний податок
Уряд України прийняв рішення перевести всіх спрощенців на загальну систему оподаткування. Про це в інтерв’ю Экономическим известиям сказав віце-прем’єр з економічних питань Сергій Тігіпко, який перебуває у Вашингтоні на переговорах з МВФ.
"Дискусія розгорнута і щодо фіксованого та єдиного податків, якими користується малий бізнес. Однак у цьому секторі ми прийняли рішення піти іншим шляхом: спочатку перевести всіх спрощенців на загальну систему оподаткування", - сказав Тігіпко.
Разом з тим віце-прем’єр поскаржився, що уряд не може кардинально змінити систему оподаткування в короткі терміни.
"Але і тут є труднощі. У малому бізнесі сьогодні задіяні 3 млн людей, у цих людей немає бухгалтерів, їм ніхто не підрахує ні ПДВ, ні податок на прибуток. Такі реформи потрібно готувати системно, необхідний час", - сказав Тігіпко.
Нагадаємо, що раніше уряд вже зробив кілька кроків у посиленні фіскального пресу на малий бізнес.
Кабмін зобов’язав платників єдиного податку додатково сплачувати 51 гривню на загальнообов’язкове пенсійне страхування.
Ще раніше Держкомпідприємництва оприлюднив концепцію проекту закону "Про спрощену систему оподаткування", за якою були обмежені види діяльності для "спрощенців", а також збільшені ставки єдиного податку.
Раніше одним з передвиборних пунктів програми Віктора Януковича було гасло: Податкові канікули для малого та середнього бізнесу на 5 років.
http://ua.korrespondent.net/business/1070697
29.04.2010 13:45 "Упрощенцам" обещают год без налоговых сюрпризов
В Законе "О Государственном бюджете Украины на 2010 год" изменения в части упрощенной системы налогообложения не предусмотрены. Об этом, отвечая на вопрос корреспондента ЛІГАБізнесІнформ, сказала первый заместитель главы Администрации Президента Украины Ирина Акимова на встрече с журналистами.
"Такая норма не заложена. А если говорить о пятилетней перспективе, то нам этого не избежать", - отметила она.
По ее словам, самый важный вопрос - это список видов предпринимательской деятельности, которые попадают под понятие "упрощенная система налогообложения". "В такой список должны входить предприниматели или юрлица, занимающиеся мелкой рыночной торговлей и предоставлением мелких розничных услуг. Такие предприниматели смогут пользоваться поддержкой государства и упрощенный режим для них будет продолжаться", - подчеркнула первый заместитель главы Администрации Президента.
В то же время, по мнению И.Акимовой, банковская деятельность, юридические услуги, аудиторские услуги не должны пользоваться "упрощенкой". "Я думаю, что нужно сокращать список деятельности, попадающий под упрощенную систему налогообложения. Мы обязаны выходить на более цивилизованные стандарты. И это будет отражено в Программе экономических реформ: система упрощенного налогообложения должна быть реформирована, а сокращение списка деятельности - один из шагов к этому", - подчеркнула она, отметив, что в будущем будут проведены общественные слушания.
Ранее Государственный комитет по вопросам регуляторной политики и предпринимательства заявил, что инициирует введение прогрессивной шкалы для "упрощенцев".
http://news.liga.net/news/N1012663.html
Проект податкового кодексу України, що вноситься народними депутатами України Катеринчуком М.Д., Ляпіною К.М.: «Стаття 344. Об’єкт оподаткування… 3. Коштами від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за операціями згідно з договорами доручення, комісії (консиґнації), схову, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари, є винагорода (комісійна або авторська винагорода), отримана за цими договорами.»
28.11.2009 12:16 Украине нужен новый Налоговый кодекс
Кандидат в президенты Сергей ТИГИПКО настаивает на том, что Украине нужен новый усовершенствованный Налоговый кодекс.
Как сообщили УНИАН в пресс-службе С.ТИГИПКО, об этом сказал во время чата на одном из сайтов.
"Нужно создать нормальное налоговое законодательство, современный усовершенствованный Налоговый кодекс", - подчеркнул политик.
По его словам, лишь при таких условиях можно вывести бизнес из тени, а государственных служащих - заставить честно декларировать свои доходы.
С.ТИГИПКО также отметил, что государство задерживает возмещение НДС предпринимателям, а это подталкивает их к правонарушениям. Кроме того, украинские предприниматели должны платить 99 налогов и сборов, в то время как в других странах – около 40, констатировал он…
постоянный адрес статьи: http://economics.unian.net/rus/detail/27565
Политика 2010-05-13 13:57:30 Украина таки получит Налоговый кодекс Проект будет готов через месяц
Кабинет министров планирует передать проект Налогового кодекса в Верховную Раду в июне, сообщил премьер-министр Украины Николай Азаров во время заседания общего собрания Национальной академии наук, передает РБК-Украина.
- Мы завершаем работу над Налоговым кодексом. В июне Налоговый кодекс будет подан в Верховную Раду, - отметил Николай Азаров.
Он добавил, что в документе предусмотрены стимулы для инновационной активности предприятий.
Егор Петров, обозреватель «Наш Век»
Сайт ДПАУ http://www.sta.gov.ua 8 вересня 2006
У 2006-2007 рр. не варто приймати Податковий кодекс, - ДПА України
За матеріалами РБК-Украина, 08.09.2006, Київ 08:53
У 2006-2007 рр. не варто приймати Податковий кодекс. Про це заявив учора заступник Голови Державної податкової адміністрації України Сергій Лекарь. Головною умовою для ухвалення Податкового кодексу є оголошення мораторію на внесення в закони України змін, що тягнуть за собою зміни в оподаткуванні. За словами С. Лекаря, тільки за минулий рік на розгляд парламенту народними депутатами було винесено 1 800 законопроектів, що так чи інакше тягнуть у разі ухвалення зміни в податковому законодавстві. "У таких умовах не варто навіть говорити про ухвалення Податкового кодексу. Ми будемо змушені його безперервно коректувати", - сказав С. Лекарь. На його думку, найближчим часом парламенту необхідно прийняти ряд важливих законів, в т.ч. "Про місцеві податки", дати їм попрацювати якийсь час, структурувати і лише після цього виходити на ухвалення Податкового кодексу. "Без лобіювання чиїхось конкретних інтересів", - уточнив заступник Голови ДПА України.
24.03.2008 Податковий кодекс - одна із незмінних примар української політики. Всі звикли, що його прийняття постійно відкладається. Сьогодні про цю примару знову заговорили, і нині вона має два обличчя - два проекти податкових кодексів. Один із них, грубо кажучи, розробляється з 1995, а другий - на десять років молодший.
ДОВІДКА ЕП: 17 жовтня 2007 року Кабінет міністрів схвалив проект Податкового кодексу для передачі на розгляд Верховної Ради, врахувавши пропозиції Ющенка. Однак новий уряд 23 грудня відкликав цей проект з парламенту, ще до його розгляду.
У березні 2007 року попередню версію проекту свого кодексу реєстрував у Верховній Раді депутат Катеринчук, але той документ не було розглянуто через політичну кризу.
З 1999 року у Раді знаходився на розгляді проект кодексу, розроблений Кабміном Віктора Ющенка. Він дійшов до третього читання, але так і не був прийнятий впродовж семи років, і був відкликаний урядом Юрія Єханурова в квітні 2006. Крім того, з 1999 по 2000 роки на розгляд ради пропонувалося ще три депутатських проекти…
Поки що активно рекламується проект, розроблений депутатами-нашоукраїнцями Миколою Катеринчуком та Ксенією Ляпіною. У Верховній Раді його зареєстровано 14 березня.
Щодо урядового проекту, який кожен склад Кабінету міністрів переробляв під себе, то його остання редакція була відкликана з Верховної Ради в 2007 році на доопрацювання... Костянтин Кузнєцов розповідає, що проект урядового кодексу з самого початку був формальним, різні податкові закони було зведено в окремий документ, який застарів ще тоді, коли його почали розробляти. Жодному уряду до цього часу він не потрібний, адже їм, як і Податковій, зручніше працювати в ручному режимі…
Нагадаємо, проект, розроблений під керівництвом Миколи Азарова, передбачає зниження ПДВ до 17%.
Державна податкова адміністрація достатньо критично ставиться до активізації спрощеної системи оподаткування. "Я не хотів би, щоб була така думка, що податкова проти спрощеної системи. Ми за неї, але тільки для тих випадків, коли вона справді виправдана і необхідна - для так званих самозайнятих осіб", - каже Лекарь. Він виступає проти застосування спрощеної системи, скажімо, в комісійній торгівлі, а за її впровадження - лише в тих умовах, в яких облік може бути складним…»
_ Артем Захарченко, ЕП http://www.epravda.com.ua/publications/47e76aa88568c/view_print/
19.03.2010 Азаров пообіцяв, що новий Податковий кодекс набуде чинності в 2011 році
Новий Податковий кодекс, який розробив уряд Віктора Януковича ще в 2006-2007 роках, набуде чинності 1 січня 2011 року, заявив прем’єр-міністр України Микола Азаров сьогодні, 19 березня, в Донецьку.
"Він (кодекс) є. Зараз триває робота над, скажімо так, новою редакцією. У чому полягає ця редакція? У тому, що змінилися економічні умови. Якщо в 2007 році Україна перебувала в стадії підйому, економічного зростання, то зараз, природно, стагнації i рецесії ", - сказав Азаров.
При цьому він наголосив: "Тому кодекс має містити механізми, які сприяли б виходу країни з кризи i прискоренню економічного зростання".
За словами прем’єра, головне, що повинно бути в кодексі, - основи подальшої лібералізації податкової системи, створення сприятливих умов для бізнесу, а також податкові канікули для малого бізнесу та "цілий ряд інших моментів, що стимулюють середній бізнес, малий бізнес".
ua.korrespondent.net
23.04.2010, 16:31 Янукович откладывает снижение налогов
Снижение налоговой нагрузки на бизнес переносится на ближайшую перспективу. Об этом заявил Президент Украины Виктор Янукович, выступая на ХІІ съезде Партии регионов.
Как передает корреспондент ЛІГАБізнесІнформ, В.Янукович отметил: "Что касается налоговой нагрузки, будем говорить откровенно: пока ситуация в экономике не позволяет нам пересматривать размеры налогов и сборов. Но мы будем это делать в ближайшее время, и я уверен, что в перспективе мы сможем существенно снизить налоговое давление на бизнес, в ближайшей перспективе".
В частности, Президент Украины напомнил о намерениях снизить ставку НДС до 17%.
В.Янукович подчеркнул, что одна из задач власти - это обеспечение развития национальной экономики в долгосрочной перспективе. "Уверен, что достичь такого результата можно только путем глубинных экономических трансформаций, направленных на развитие свободного предпринимательства и формирование инвестиционно-инновационной экономики. Первый шаг в этом направлении - проведение полноценной налоговой и регуляторной реформы, утверждение Налогового кодекса", - сказал он.
Глава государства подчеркнул, что необходимо максимально упростить условия ведения бизнеса и освободить предпринимателей от чрезмерной административной нагрузки.
По его словам, четкая регламентация взаимоотношений между органами государственной власти и бизнесом позволит стимулировать предпринимательскую активность и сдерживать коррупцию.
Напомним, ранее Премьер-министр Украины Николай Азаров называл основные направления государственной поддержки реального сектора экономики, среди которых снижение налогового давления и налоговое стимулирование модернизации, использования новых технологий в производстве.
http://news.liga.net/news/N1012021.html
26.04.2010, 12:17 Кабмін має намір скасувати єдиний податок
Уряд України прийняв рішення перевести всіх спрощенців на загальну систему оподаткування. Про це в інтерв’ю Экономическим известиям сказав віце-прем’єр з економічних питань Сергій Тігіпко, який перебуває у Вашингтоні на переговорах з МВФ.
"Дискусія розгорнута і щодо фіксованого та єдиного податків, якими користується малий бізнес. Однак у цьому секторі ми прийняли рішення піти іншим шляхом: спочатку перевести всіх спрощенців на загальну систему оподаткування", - сказав Тігіпко.
Разом з тим віце-прем’єр поскаржився, що уряд не може кардинально змінити систему оподаткування в короткі терміни.
"Але і тут є труднощі. У малому бізнесі сьогодні задіяні 3 млн людей, у цих людей немає бухгалтерів, їм ніхто не підрахує ні ПДВ, ні податок на прибуток. Такі реформи потрібно готувати системно, необхідний час", - сказав Тігіпко.
Нагадаємо, що раніше уряд вже зробив кілька кроків у посиленні фіскального пресу на малий бізнес.
Кабмін зобов’язав платників єдиного податку додатково сплачувати 51 гривню на загальнообов’язкове пенсійне страхування.
Ще раніше Держкомпідприємництва оприлюднив концепцію проекту закону "Про спрощену систему оподаткування", за якою були обмежені види діяльності для "спрощенців", а також збільшені ставки єдиного податку.
Раніше одним з передвиборних пунктів програми Віктора Януковича було гасло: Податкові канікули для малого та середнього бізнесу на 5 років.
http://ua.korrespondent.net/business/1070697
29.04.2010 13:45 "Упрощенцам" обещают год без налоговых сюрпризов
В Законе "О Государственном бюджете Украины на 2010 год" изменения в части упрощенной системы налогообложения не предусмотрены. Об этом, отвечая на вопрос корреспондента ЛІГАБізнесІнформ, сказала первый заместитель главы Администрации Президента Украины Ирина Акимова на встрече с журналистами.
"Такая норма не заложена. А если говорить о пятилетней перспективе, то нам этого не избежать", - отметила она.
По ее словам, самый важный вопрос - это список видов предпринимательской деятельности, которые попадают под понятие "упрощенная система налогообложения". "В такой список должны входить предприниматели или юрлица, занимающиеся мелкой рыночной торговлей и предоставлением мелких розничных услуг. Такие предприниматели смогут пользоваться поддержкой государства и упрощенный режим для них будет продолжаться", - подчеркнула первый заместитель главы Администрации Президента.
В то же время, по мнению И.Акимовой, банковская деятельность, юридические услуги, аудиторские услуги не должны пользоваться "упрощенкой". "Я думаю, что нужно сокращать список деятельности, попадающий под упрощенную систему налогообложения. Мы обязаны выходить на более цивилизованные стандарты. И это будет отражено в Программе экономических реформ: система упрощенного налогообложения должна быть реформирована, а сокращение списка деятельности - один из шагов к этому", - подчеркнула она, отметив, что в будущем будут проведены общественные слушания.
Ранее Государственный комитет по вопросам регуляторной политики и предпринимательства заявил, что инициирует введение прогрессивной шкалы для "упрощенцев".
http://news.liga.net/news/N1012663.html
http://www.taxadvisers.org.ua/notice/20100514.html
Окремі витяги з тексту проекту Податкового кодексу України (затверджено на засіданні Кабміну України 9 червня 2010 р.):
РОЗДІЛ XІV. СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ
Глава 1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва
…
Стаття 2. Платники податку
2.1. Платниками податку з урахуванням пункту 2.2 цієї статті є:
2.1.1) фізичні особи - підприємці, які протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), що передують періоду переходу на спрощену систему оподаткування, відповідають сукупності таких критеріїв (далі у цій главі – фізичні особи):
кількість осіб, що перебувають з ними у трудових відносинах, протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), що передують періоду переходу на спрощену систему оподаткування, сукупно не перевищує 10 осіб (включаючи членів сімей таких фізичних осіб);
обсяг доходу, отриманого протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), що передують періоду переходу на спрощену систему оподаткування, сукупно не перевищує 700 000 гривень;
2.1.2) юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), що передують періоду переходу на спрощену систему оподаткування, відповідають сукупності таких критеріїв (далі у цій главі – юридичні особи):
середньооблiкова кількість працівників протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), що передують періоду переходу на спрощену систему оподаткування, сукупно не перевищує 50 осіб;
обсяг доходу, отриманого протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), що передують періоду переходу на спрощену систему оподаткування, сукупно не перевищує 2 700 000 гривень.
…
Стаття 3. Об’єкт оподаткування
3.1. Об’єктом оподаткування з урахуванням положень пунктів 3.2 – 3.4 цієї статті є дохід платника податку, зменшений на такі суми, що надійшли у звітному періоді:
…
3.3. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентським договором об’єктом оподаткування є сума винагороди повіреного (агента).
…
Стаття 4. База оподаткування
4.1. Базою обкладення податком є виражений у гривнях дохід платника податку, визначений згідно з пунктами 3.1 – 3.4 статті 3 цієї глави.
…
Стаття 5. Ставки податку для фізичних осіб
5.1. Ставки податку для фізичних осіб встановлюються щороку сільськими, селищними та міськими радами (далі у цій статті – органи місцевого самоврядування) у межах від 20 до 200 гривень з розрахунку на календарний місяць залежно від виду господарської діяльності та місця її провадження.
…
Окремі витяги з тексту проекту Податкового кодексу України (затверджено на засіданні Кабміну України 9 червня 2010 р.):
РОЗДІЛ XІV. СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ
Глава 1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва
…
Стаття 2. Платники податку
2.1. Платниками податку з урахуванням пункту 2.2 цієї статті є:
2.1.1) фізичні особи - підприємці, які протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), що передують періоду переходу на спрощену систему оподаткування, відповідають сукупності таких критеріїв (далі у цій главі – фізичні особи):
кількість осіб, що перебувають з ними у трудових відносинах, протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), що передують періоду переходу на спрощену систему оподаткування, сукупно не перевищує 10 осіб (включаючи членів сімей таких фізичних осіб);
обсяг доходу, отриманого протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), що передують періоду переходу на спрощену систему оподаткування, сукупно не перевищує 700 000 гривень;
2.1.2) юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), що передують періоду переходу на спрощену систему оподаткування, відповідають сукупності таких критеріїв (далі у цій главі – юридичні особи):
середньооблiкова кількість працівників протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), що передують періоду переходу на спрощену систему оподаткування, сукупно не перевищує 50 осіб;
обсяг доходу, отриманого протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), що передують періоду переходу на спрощену систему оподаткування, сукупно не перевищує 2 700 000 гривень.
…
Стаття 3. Об’єкт оподаткування
3.1. Об’єктом оподаткування з урахуванням положень пунктів 3.2 – 3.4 цієї статті є дохід платника податку, зменшений на такі суми, що надійшли у звітному періоді:
…
3.3. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентським договором об’єктом оподаткування є сума винагороди повіреного (агента).
…
Стаття 4. База оподаткування
4.1. Базою обкладення податком є виражений у гривнях дохід платника податку, визначений згідно з пунктами 3.1 – 3.4 статті 3 цієї глави.
…
Стаття 5. Ставки податку для фізичних осіб
5.1. Ставки податку для фізичних осіб встановлюються щороку сільськими, селищними та міськими радами (далі у цій статті – органи місцевого самоврядування) у межах від 20 до 200 гривень з розрахунку на календарний місяць залежно від виду господарської діяльності та місця її провадження.
…
Уважаемые экспедиторы, только сегодня, звоните в Госпредпринимательство по тел.: 044-2263264, а также в министерство финансов: 044-2015634 - просите сделать уточнение в п.3.3 Раздела 14 Налогового кодекса о том, что сумма вознаграждения поверенного и есть его доходом! Если не сделают уточнения, то снова будут противоречия по вопросу права нахождения экспедитора на упрощеной системе налогообложения, снова будут злоупотребления "фискалов"!
Спешите!
Обговорення проекту Податкового кодексу України (редакція 2010 р.)
Зауваження та пропозиції до проекту Податкового кодексу України (редакція 2010 р.) надавайте на електронну адресу [email protected] у вигляді таблиці...
Завітайте на сайт ВПГО "Спілки Податкових Консультантів України": http://www.taxadvisers.org.ua/notice/20100514.html
Экспедиторы, не оставайтесь в стороне, когда решается Ваше будущее. Внесите свои предложения по усовершенствованию Налогового кодекса!
Пример:
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ РОЗДІЛУ XІV. «СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ»
ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ
Підрозділ 1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва
Редакція проекту:
3.3. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентським договором об’єктом оподаткування є сума винагороди повіреного (агента).
Редакція, що пропонується:
3.3. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентським договором об’єктом оподаткування є сума винагороди повіреного (агента), що і є його доходом.
Обґрунтування:
В проекті Податкового Кодексу відсутнє поняття доходу для платника податку, що надає послуги за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентським договором. Відсутність поняття доходу для повіреного (агента) дозволяє дуже вільно трактувати право знаходження його на спрощеній системі оподаткування, що допускає зі сторони податкових органів фіскальний підхід до його визначення.
Використання ж в якості доходу для повіреного (агента) усіх надходжень, в т.ч. і тих, що належать обов’язковій сплаті третім особам, ускладнить податковий облік суб’єктів малого підприємництва та спонукатиме підвищенню сум винагород повірених (агентів), що в свою чергу призведе до негативного підвищення вартості кінцевої продукції (послуг).
Свои предложения можете отправить на email: [email protected], [email protected], [email protected]
Спешите!
Обговорення проекту Податкового кодексу України (редакція 2010 р.)
Зауваження та пропозиції до проекту Податкового кодексу України (редакція 2010 р.) надавайте на електронну адресу [email protected] у вигляді таблиці...
Завітайте на сайт ВПГО "Спілки Податкових Консультантів України": http://www.taxadvisers.org.ua/notice/20100514.html
Экспедиторы, не оставайтесь в стороне, когда решается Ваше будущее. Внесите свои предложения по усовершенствованию Налогового кодекса!
Пример:
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ РОЗДІЛУ XІV. «СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ»
ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ
Підрозділ 1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва
Редакція проекту:
3.3. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентським договором об’єктом оподаткування є сума винагороди повіреного (агента).
Редакція, що пропонується:
3.3. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентським договором об’єктом оподаткування є сума винагороди повіреного (агента), що і є його доходом.
Обґрунтування:
В проекті Податкового Кодексу відсутнє поняття доходу для платника податку, що надає послуги за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентським договором. Відсутність поняття доходу для повіреного (агента) дозволяє дуже вільно трактувати право знаходження його на спрощеній системі оподаткування, що допускає зі сторони податкових органів фіскальний підхід до його визначення.
Використання ж в якості доходу для повіреного (агента) усіх надходжень, в т.ч. і тих, що належать обов’язковій сплаті третім особам, ускладнить податковий облік суб’єктів малого підприємництва та спонукатиме підвищенню сум винагород повірених (агентів), що в свою чергу призведе до негативного підвищення вартості кінцевої продукції (послуг).
Свои предложения можете отправить на email: [email protected], [email protected], [email protected]
А Вы все сделали для того, чтобы Налоговый кодекс Вас устраивал?
Опубликовано в Бухгалтерии N21 (800) от 26 МАЯ 2008 года
Единый налог:
не любит ГНАУ экспедиторов
Юрий ИВАНОВ, д.э.н., профессор
Нормативная база
– ГКУ Гражданский кодекс Украины от 16.01.2003 г. № 435-IV1
– ХКУ Хозяйственный кодекс Украины от 16.01.2003 г. № 436-IV2
– Указ № 727 Указ Президента Украины от 03.07.98 г. № 727/98 «Об упрощенной системе налогообложения, учета и отчетности субъектов малого предпринимательства» (в редакции Указа Президента Украины от 28.06.99 г. № 746/99)3
– Закон № 1955 Закон Украины от 01.07.2004 г. № 1955-IV «О транспортно-экспедиторской деятельности»4
Анализ разъяснений ГНАУ по поводу особенностей применения упрощенной системы налогообложения субъектами малого предпринимательства последних лет свидетельствует о том, что ГНАУ с завидным постоянством возвращается к проблеме исчисления выручки по отдельным операциям. При этом особого внимания заслуживают разъяснения, связанные с осуществлением физическими лицами — плательщиками единого налога операций по договорам транспортной экспедиции. Одним из недавних писем, в котором изложена точка зрения ГНАУ по этому вопросу, является письмо от 28.01.2008 г. № 1803/Г/17-04155.
Позиция ГНАУ
Сущность сегодняшнего подхода ГНАУ заключается в том, что в выручку физического лица — субъекта малого предпринимательства необходимо включать не только вознаграждение экспедитора, а всю сумму, фактически полученную предпринимателем (экспедитором) на расчетный (по-видимому, имеется в виду текущий) счет, которая включает в себя также и сумму вознаграждения. Единственным аргументом, на котором базируется этот вывод ГНАУ, является то, что транспортная экспедиция — это вспомогательный вид деятельности, связанный с перевозкой грузов.
При этом ГНАУ вновь повторяет еще один далеко не бесспорный вывод: такой подход не распространяется на определение выручки для целей исчисления единого налога юридическими лицами, у которых объем выручки непосредственно влияет на сумму налоговых обязательств, то есть относится исключительно к порядку исчисления одного из базовых ограничений для плательщиков единого налога — предельно допустимого объема выручки. Следует отметить, что подобное мнение ГНАУ высказывает не впервые. Так, аналогичные разъяснения содержались в письмах от 23.11.2006 г. № 13290/6/17-0416 и от 28.12.2006 г. № 24715/7/15-0417. Первое из этих писем было посвящено договорам комиссии, в которых посредником выступают физические лица, а второе — посредническим договорам, в том числе и договорам транспортного экспедирования.
Логика подхода ГНАУ является вполне очевидной. С одной стороны, органы налоговой службы непосредственно заинтересованы в ограничении сферы применения упрощенной системы налогообложения, одним из критериев использования которой является предельно допустимый объем выручки. Напомним, что согласно ст.1 Указа № 727 плательщиками единого налога могут быть физические лица — субъекты предпринимательской деятельности, у которых объем выручки от реализации продукции (товаров, работ, услуг) за календарный год не превышает 500 тыс. грн., а также юридические лица — субъекты малого предпринимательства, у которых такой показатель находится в пределах 1 млн грн.
Причем несмотря на то, что рассматриваемое разъяснение ГНАУ касается исключительно физических лиц, косвенно оно может быть распространено и на предприятия, применяющие упрощенную систему налогообложения, учета и отчетности в части критериев отнесения к категории плательщиков единого налога. Это подтверждается и письмом ГНАУ от 08.05.2007 г. № 4441/6/15-0416. Видимо, ГНАУ прогнозирует именно такое развитие событий.
Вполне понятно, что вознаграждение экспедитора за предоставление транспортно-экспедиторских услуг значительно меньше платы за транспортировку и общей стоимости услуг. Так, например, если доля вознаграждения экспедитора в общей сумме, получаемой от заказчика, составляет 10% (что, собственно говоря, является достаточно высоким уровнем), то, если руководствоваться подходом ГНАУ, предельный годовой объем вознаграждения экспедитора составит не 500 тыс. грн., а только 50 тыс. грн. (см. табл.).
Таблица. Варианты расчета предельно допустимого объема выручки субъекта малого предпринимательства
... http://www.buhgalteria.com.ua/Hit.html?id=1897 ...
Таким образом, использование традиционно фискального подхода ГНАУ позволяет сузить сферу применения упрощенной системы по критерию «объем выручки» от 10 до 20 раз в зависимости от удельного веса вознаграждения экспедитора в общей стоимости услуг. В общем случае, чем меньше этот удельный вес (а с развитием конкуренции в рассматриваемом секторе экономики этот показатель стремится к минимуму), тем в большей степени сужается сфера возможного применения единого налога экспедиторами и экспедиторскими фирмами.
С другой стороны, органы налоговой службы сознательно отделяют выручку как объект налогообложения для юридических лиц от выручки как критерия отнесения к категории плательщиков единого налога. Дело в том, что существуют прямые разъяснения ГНАУ по поводу невключения в базу налогообложения единым налогом транзитных средств, к которым относятся в том числе и суммы, поступающие посредникам от заказчика для перечисления третьим лицам в оплату получаемых от них товаров (работ, услуг). Такие разъяснения содержатся в письмах ГНАУ от 07.11.2000 г. № 14724/7/15-13176, от 22.11.2000 г.
№ 15532/7/15-13177, от 03.01.2001 г. № 1/2/15-13148 и др. Причем посвящены они посредническим операциям, в числе которых прямо названы операции, осуществляемые на основании договоров о транспортном экспедировании. В этом случае посредники — субъекты малого предпринимательства не имеют права собственности на такие средства, поэтому при определении выручки от реализации для начисления единого налога эти средства и не должны включаться в базу налогообложения единым налогом.
Правомерность анализируемого разъяснения ГНАУ
Положения транспортного экспедирования определены в ст.316 ХКУ и в ст.929 ГКУ. Этими статьями предусмотрено, что по договору транспортного экспедирования одна сторона (экспедитор) обязуется за плату и за счет другой стороны (клиента) выполнить или организовать выполнение определенных договором услуг, связанных с перевозкой груза. В соответствии с Законом № 1955 транспортно-экспедиторская услуга квалифицирована как работа, непосредственно связанная с организацией и обеспечением перевозок экспортного, импортно го, транзитного или иного груза по договору транспортного экспедирования. При этом экспедитор — это субъект хозяйствования, который по поручению клиента и за его счет выполняет или организовывает выполнение транспортно-экспедиторских услуг, определенных договором транспортного экспедирования (ст.1). Для выполнения поручений клиентов экспедиторы могут заключать договоры с перевозчиками, портами, авиапредприятиями, судоходными компаниями и т.п. (ст.4).
Согласно ст.9 Закона № 1955 платой экспедитору считаются денежные средства, уплаченные клиентом экспедитору за надлежащее выполнение договора транспортного экспедирования. Особого внимания заслуживает норма ст.9, в соответствии с которой в плату экспедитору не включаются расходы экспедитора на оплату услуг (работ) других лиц, привлеченных к выполнению договора транспортного экспедирования, на уплату сборов (обязательных платежей), уплачиваемых при выполнении договора транспортного экспедирования. Иными словами, Закон № 1955 четко разграничивает назначение денежных средств, перечисляемых доверителем поверенному, причем плата за посредническую услугу юридически отделена от других платежей. Исходя из изложенного, транспортное экспедирование может быть классифицировано как разновидность посреднической операции, в которой экспедитор предоставляет не только собственные услуги, но и услуги посреднического характера. А денежные средства, получаемые экспедитором от клиента, включают в себя собственно вознаграждение экспедитора (которое и является платой за услуги экспедитора) и транзитные средства, в которые входит компенсация его расходов на оплату услуг (работ) третьих лиц, а также на уплату необходимых в связи с выполнением операции налогов и сборов.
Таким образом, выручка от предоставления транспортно-экспедиторских услуг, как и «посредническая» выручка по договорам комиссии, поручения и другим подобным договорам, включает в себя не все денежные средства, поступающие на счет экспедитора, а только их часть — вознаграждение экспедитора. В случае если экспедитор является плательщиком единого налога, в объем выручки правомерно включать только сумму его вознаграждения по операции. Аналогичный вывод содержится и в письме Госпредпринимательства от 15.05.2007 г. № 34509. К слову, и сама ГНАУ отделяет стоимость услуг экспедитора, организующего предоставление транспортно-экспедиционных услуг, от стоимости транспортных перевозок (см., например, письмо ГНАУ от 06.05.2005 г. № 3961/6/15-231510).
Второй вывод ГНАУ, сформулированный в рассматриваемом письме от 28.01.2008 г. № 1803/Г/17-0415, в отношении разных подходов к выручке для целей определения базы обложения единым налогом и для целей проверки соответствия критериям отнесения к категории плательщиков единого налога также не представляется обоснованным.
Во-первых, в Указе № 727, который является единственным законодательным актом, регулирующим упрощенную систему налогообложения, имеется только одно определение выручки, которое применяется и для исчисления объекта обложения единым налогом юридических лиц и для проверки соответствия субъекта малого предпринимательства установленным ограничениям по масштабу деятельности.
Определение выручки от реализации продукции (товаров, работ, услуг) содержится в ст.1 Указа № 727. В соответствии с ним этот показатель рассчитывается как «сумма, фактически полученная субъектом предпринимательской деятельности на расчетный счет или (и) в кассу за осуществление операций по продаже продукции (товаров, работ, услуг)». Отдельно в этой же статье определена и выручка от продажи основных фондов как «разница между суммой, полученной от реализации этих фондов, и их остаточной стоимостью на момент продажи». Ни в этом законодательном акте, ни в других налоговых законах или нормативных документах нет и упоминания о том, что методика определения выручки может быть разной в зависимости от целей использования этого показателя.
Таким образом, существует одно единственное определение выручки для упрощенной системы налогообложения, которое должно применяться во всех случаях использования рассматриваемого показателя для целей налогообложения. Все же разъяснения ГНАУ по поводу обложения единым налогом посреднических операций с участием плательщиков единого налога — юридических лиц в части определения базы налогообложения применимы и для целей расчета фактического объема выручки в процессе установления соответствия субъекта малого предпринимательства критериям отнесения к категории плательщиков единого налога.
Следует отметить, что в первые годы после введения упрощенной системы налогообложения, учета и отчетности ГНАУ была категорически против того, чтобы выручкой считать исключительно суммы посреднического вознаграждения, и настаивала на включении в этот показатель всех сумм, поступающих посреднику от заказчика (в том числе итранзитных сумм). Такие разъяснения содержались в письмах ГНАУ от 30.12.99 г. № 19786/7/15-131711, от 18.04.2000 г. № 1999/6/22-311612, от 12.05.2000 г. № 6502/7/15-131713 и др.
Вместе с тем, позиция других органов законодательной и исполнительной власти была иная и заключалась в необходимости включения в выручку только сумм посреднического вознаграждения. Подтверждением этому являются письма Минфина Украины от 04.10.2000 г. № 053-3913614, Госпредпринимательства от 24.10.2001 г. № 1-221/634615, от 01.11.2000 г. № 2-211/427316, от 05.07.2001 г. № 5-532/4185 и Комитета Верховной Рады Украины по вопросам финансов и банковской деятельности от 11.04.2001 г. № 06-10/20617.
Именно под воздействием общего подхода этих органов ГНАУ изменила свою позицию, согласившись с тем, что при осуществлении посреднических операций выручка включает в себя только стоимость самой посреднической услуги (то есть посредническое вознаграждение) без учета транзитных сумм (см. например, письмо ГНАУ от 03.01.2001 г. № 1/2/15-131418). Поскольку порядок формирования «посреднической» выручки для целей исчисления объекта налогообложения однозначно разъяснен самой ГНАУ, и разъяснения эти никем не отменены, то приведенные выводы и аргументы могут быть использованы и для определения выручки в целях подтверждения права плательщика применять упрощенную систему налогообложения, даже несмотря на то, что все эти письма были связаны с определением базы обложения единым налогом.
Во-вторых, если даже руководствоваться не налоговым законодательством, а нормами ГКУ и ХКУ, основания для дифференцированного подхода к выручке как ограничению применения упрощенной системы и выручке как объекту налогообложения для юридических лиц — плательщиков единого налога все равно отсутствуют. Дело в том, что ни ГКУ, ни ХКУ, ни другие нормативно-правовые акты соответствующих сфер законодательства не разделяют определение выручки от реализации продукции в зависимости от назначения и в зависимости от организационно-правовой формы хозяйствования (см., например, письмо Госпредпринимательства от 27.12.2007 г. № 9749).
________________________________________
1Опубликован: Гражданский и Хозяйственный кодексы: точки пересечения: Сборник систематизированного законодательства. — 2008. — Вып.4. — С.34–236 (прим. ред.).
2Опубликован: Там же. — С.237–326 (прим. ред.).
3Опубликован: Предприятие и предприниматель: выгодное партнерство: Сборник систематизированного законодательства. — 2005. — Вып.7. — C.111–113 (прим. ред.).
4Опубликован: Посреднические операции. Часть 2. Посредничество в сфере услуг: Сборник систематизированного законодательства. — 2006. — Вып.10. — C.11–14 (прим. ред.).
5Опубликовано на с.34 этого номера (прим. ред.).
6Опубликовано: Бухгалтерия. — 2000. — № 50. — C.27
(прим. ред.).
7Опубликовано: Бухгалтерия. — 2006. — № 29. — C.82
(прим. ред.).
8Опубликовано: Бухгалтерия. — 2006. — № 35. — C.21
(прим. ред.).
9Опубликовано: Бухгалтерия. — 2007. — № 35. — C.32
(прим. ред.).
10Опубликовано: Посреднические операции. Часть 2. Посредничество в сфере услуг: Сборник систематизированного законодательства. — 2006. — Вып.10. — C.29 (прим. ред.).
11Опубликовано: Альтернативные способы налогообложения: Сборник систематизированного законодательства. — 2001. — 17 сентября. — C.57–59 (прим. ред.).
12Опубликовано: Там же. — С.76–77 (прим. ред.).
13Опубликовано: Там же. — C.69–71 (прим. ред.).
14Опубликовано: Там же. — С.48–49 (прим. ред.).
15Опубликовано: Бухгалтерия. — 2001. — № 48/1. — С.10–18 (прим. ред.).
16Опубликовано: Альтернативные способы налогообложения: Сборник систематизированного законодательства. — 2001. — 17 сентября. — С.49 (прим. ред.).
17Опубликовано: Бухгалтерия. — 2001. — № 19/2. — С.17 (прим. ред.).
18См. сноску 8 (прим. ред.)
Единый налог:
не любит ГНАУ экспедиторов
Юрий ИВАНОВ, д.э.н., профессор
Нормативная база
– ГКУ Гражданский кодекс Украины от 16.01.2003 г. № 435-IV1
– ХКУ Хозяйственный кодекс Украины от 16.01.2003 г. № 436-IV2
– Указ № 727 Указ Президента Украины от 03.07.98 г. № 727/98 «Об упрощенной системе налогообложения, учета и отчетности субъектов малого предпринимательства» (в редакции Указа Президента Украины от 28.06.99 г. № 746/99)3
– Закон № 1955 Закон Украины от 01.07.2004 г. № 1955-IV «О транспортно-экспедиторской деятельности»4
Анализ разъяснений ГНАУ по поводу особенностей применения упрощенной системы налогообложения субъектами малого предпринимательства последних лет свидетельствует о том, что ГНАУ с завидным постоянством возвращается к проблеме исчисления выручки по отдельным операциям. При этом особого внимания заслуживают разъяснения, связанные с осуществлением физическими лицами — плательщиками единого налога операций по договорам транспортной экспедиции. Одним из недавних писем, в котором изложена точка зрения ГНАУ по этому вопросу, является письмо от 28.01.2008 г. № 1803/Г/17-04155.
Позиция ГНАУ
Сущность сегодняшнего подхода ГНАУ заключается в том, что в выручку физического лица — субъекта малого предпринимательства необходимо включать не только вознаграждение экспедитора, а всю сумму, фактически полученную предпринимателем (экспедитором) на расчетный (по-видимому, имеется в виду текущий) счет, которая включает в себя также и сумму вознаграждения. Единственным аргументом, на котором базируется этот вывод ГНАУ, является то, что транспортная экспедиция — это вспомогательный вид деятельности, связанный с перевозкой грузов.
При этом ГНАУ вновь повторяет еще один далеко не бесспорный вывод: такой подход не распространяется на определение выручки для целей исчисления единого налога юридическими лицами, у которых объем выручки непосредственно влияет на сумму налоговых обязательств, то есть относится исключительно к порядку исчисления одного из базовых ограничений для плательщиков единого налога — предельно допустимого объема выручки. Следует отметить, что подобное мнение ГНАУ высказывает не впервые. Так, аналогичные разъяснения содержались в письмах от 23.11.2006 г. № 13290/6/17-0416 и от 28.12.2006 г. № 24715/7/15-0417. Первое из этих писем было посвящено договорам комиссии, в которых посредником выступают физические лица, а второе — посредническим договорам, в том числе и договорам транспортного экспедирования.
Логика подхода ГНАУ является вполне очевидной. С одной стороны, органы налоговой службы непосредственно заинтересованы в ограничении сферы применения упрощенной системы налогообложения, одним из критериев использования которой является предельно допустимый объем выручки. Напомним, что согласно ст.1 Указа № 727 плательщиками единого налога могут быть физические лица — субъекты предпринимательской деятельности, у которых объем выручки от реализации продукции (товаров, работ, услуг) за календарный год не превышает 500 тыс. грн., а также юридические лица — субъекты малого предпринимательства, у которых такой показатель находится в пределах 1 млн грн.
Причем несмотря на то, что рассматриваемое разъяснение ГНАУ касается исключительно физических лиц, косвенно оно может быть распространено и на предприятия, применяющие упрощенную систему налогообложения, учета и отчетности в части критериев отнесения к категории плательщиков единого налога. Это подтверждается и письмом ГНАУ от 08.05.2007 г. № 4441/6/15-0416. Видимо, ГНАУ прогнозирует именно такое развитие событий.
Вполне понятно, что вознаграждение экспедитора за предоставление транспортно-экспедиторских услуг значительно меньше платы за транспортировку и общей стоимости услуг. Так, например, если доля вознаграждения экспедитора в общей сумме, получаемой от заказчика, составляет 10% (что, собственно говоря, является достаточно высоким уровнем), то, если руководствоваться подходом ГНАУ, предельный годовой объем вознаграждения экспедитора составит не 500 тыс. грн., а только 50 тыс. грн. (см. табл.).
Таблица. Варианты расчета предельно допустимого объема выручки субъекта малого предпринимательства
... http://www.buhgalteria.com.ua/Hit.html?id=1897 ...
Таким образом, использование традиционно фискального подхода ГНАУ позволяет сузить сферу применения упрощенной системы по критерию «объем выручки» от 10 до 20 раз в зависимости от удельного веса вознаграждения экспедитора в общей стоимости услуг. В общем случае, чем меньше этот удельный вес (а с развитием конкуренции в рассматриваемом секторе экономики этот показатель стремится к минимуму), тем в большей степени сужается сфера возможного применения единого налога экспедиторами и экспедиторскими фирмами.
С другой стороны, органы налоговой службы сознательно отделяют выручку как объект налогообложения для юридических лиц от выручки как критерия отнесения к категории плательщиков единого налога. Дело в том, что существуют прямые разъяснения ГНАУ по поводу невключения в базу налогообложения единым налогом транзитных средств, к которым относятся в том числе и суммы, поступающие посредникам от заказчика для перечисления третьим лицам в оплату получаемых от них товаров (работ, услуг). Такие разъяснения содержатся в письмах ГНАУ от 07.11.2000 г. № 14724/7/15-13176, от 22.11.2000 г.
№ 15532/7/15-13177, от 03.01.2001 г. № 1/2/15-13148 и др. Причем посвящены они посредническим операциям, в числе которых прямо названы операции, осуществляемые на основании договоров о транспортном экспедировании. В этом случае посредники — субъекты малого предпринимательства не имеют права собственности на такие средства, поэтому при определении выручки от реализации для начисления единого налога эти средства и не должны включаться в базу налогообложения единым налогом.
Правомерность анализируемого разъяснения ГНАУ
Положения транспортного экспедирования определены в ст.316 ХКУ и в ст.929 ГКУ. Этими статьями предусмотрено, что по договору транспортного экспедирования одна сторона (экспедитор) обязуется за плату и за счет другой стороны (клиента) выполнить или организовать выполнение определенных договором услуг, связанных с перевозкой груза. В соответствии с Законом № 1955 транспортно-экспедиторская услуга квалифицирована как работа, непосредственно связанная с организацией и обеспечением перевозок экспортного, импортно го, транзитного или иного груза по договору транспортного экспедирования. При этом экспедитор — это субъект хозяйствования, который по поручению клиента и за его счет выполняет или организовывает выполнение транспортно-экспедиторских услуг, определенных договором транспортного экспедирования (ст.1). Для выполнения поручений клиентов экспедиторы могут заключать договоры с перевозчиками, портами, авиапредприятиями, судоходными компаниями и т.п. (ст.4).
Согласно ст.9 Закона № 1955 платой экспедитору считаются денежные средства, уплаченные клиентом экспедитору за надлежащее выполнение договора транспортного экспедирования. Особого внимания заслуживает норма ст.9, в соответствии с которой в плату экспедитору не включаются расходы экспедитора на оплату услуг (работ) других лиц, привлеченных к выполнению договора транспортного экспедирования, на уплату сборов (обязательных платежей), уплачиваемых при выполнении договора транспортного экспедирования. Иными словами, Закон № 1955 четко разграничивает назначение денежных средств, перечисляемых доверителем поверенному, причем плата за посредническую услугу юридически отделена от других платежей. Исходя из изложенного, транспортное экспедирование может быть классифицировано как разновидность посреднической операции, в которой экспедитор предоставляет не только собственные услуги, но и услуги посреднического характера. А денежные средства, получаемые экспедитором от клиента, включают в себя собственно вознаграждение экспедитора (которое и является платой за услуги экспедитора) и транзитные средства, в которые входит компенсация его расходов на оплату услуг (работ) третьих лиц, а также на уплату необходимых в связи с выполнением операции налогов и сборов.
Таким образом, выручка от предоставления транспортно-экспедиторских услуг, как и «посредническая» выручка по договорам комиссии, поручения и другим подобным договорам, включает в себя не все денежные средства, поступающие на счет экспедитора, а только их часть — вознаграждение экспедитора. В случае если экспедитор является плательщиком единого налога, в объем выручки правомерно включать только сумму его вознаграждения по операции. Аналогичный вывод содержится и в письме Госпредпринимательства от 15.05.2007 г. № 34509. К слову, и сама ГНАУ отделяет стоимость услуг экспедитора, организующего предоставление транспортно-экспедиционных услуг, от стоимости транспортных перевозок (см., например, письмо ГНАУ от 06.05.2005 г. № 3961/6/15-231510).
Второй вывод ГНАУ, сформулированный в рассматриваемом письме от 28.01.2008 г. № 1803/Г/17-0415, в отношении разных подходов к выручке для целей определения базы обложения единым налогом и для целей проверки соответствия критериям отнесения к категории плательщиков единого налога также не представляется обоснованным.
Во-первых, в Указе № 727, который является единственным законодательным актом, регулирующим упрощенную систему налогообложения, имеется только одно определение выручки, которое применяется и для исчисления объекта обложения единым налогом юридических лиц и для проверки соответствия субъекта малого предпринимательства установленным ограничениям по масштабу деятельности.
Определение выручки от реализации продукции (товаров, работ, услуг) содержится в ст.1 Указа № 727. В соответствии с ним этот показатель рассчитывается как «сумма, фактически полученная субъектом предпринимательской деятельности на расчетный счет или (и) в кассу за осуществление операций по продаже продукции (товаров, работ, услуг)». Отдельно в этой же статье определена и выручка от продажи основных фондов как «разница между суммой, полученной от реализации этих фондов, и их остаточной стоимостью на момент продажи». Ни в этом законодательном акте, ни в других налоговых законах или нормативных документах нет и упоминания о том, что методика определения выручки может быть разной в зависимости от целей использования этого показателя.
Таким образом, существует одно единственное определение выручки для упрощенной системы налогообложения, которое должно применяться во всех случаях использования рассматриваемого показателя для целей налогообложения. Все же разъяснения ГНАУ по поводу обложения единым налогом посреднических операций с участием плательщиков единого налога — юридических лиц в части определения базы налогообложения применимы и для целей расчета фактического объема выручки в процессе установления соответствия субъекта малого предпринимательства критериям отнесения к категории плательщиков единого налога.
Следует отметить, что в первые годы после введения упрощенной системы налогообложения, учета и отчетности ГНАУ была категорически против того, чтобы выручкой считать исключительно суммы посреднического вознаграждения, и настаивала на включении в этот показатель всех сумм, поступающих посреднику от заказчика (в том числе итранзитных сумм). Такие разъяснения содержались в письмах ГНАУ от 30.12.99 г. № 19786/7/15-131711, от 18.04.2000 г. № 1999/6/22-311612, от 12.05.2000 г. № 6502/7/15-131713 и др.
Вместе с тем, позиция других органов законодательной и исполнительной власти была иная и заключалась в необходимости включения в выручку только сумм посреднического вознаграждения. Подтверждением этому являются письма Минфина Украины от 04.10.2000 г. № 053-3913614, Госпредпринимательства от 24.10.2001 г. № 1-221/634615, от 01.11.2000 г. № 2-211/427316, от 05.07.2001 г. № 5-532/4185 и Комитета Верховной Рады Украины по вопросам финансов и банковской деятельности от 11.04.2001 г. № 06-10/20617.
Именно под воздействием общего подхода этих органов ГНАУ изменила свою позицию, согласившись с тем, что при осуществлении посреднических операций выручка включает в себя только стоимость самой посреднической услуги (то есть посредническое вознаграждение) без учета транзитных сумм (см. например, письмо ГНАУ от 03.01.2001 г. № 1/2/15-131418). Поскольку порядок формирования «посреднической» выручки для целей исчисления объекта налогообложения однозначно разъяснен самой ГНАУ, и разъяснения эти никем не отменены, то приведенные выводы и аргументы могут быть использованы и для определения выручки в целях подтверждения права плательщика применять упрощенную систему налогообложения, даже несмотря на то, что все эти письма были связаны с определением базы обложения единым налогом.
Во-вторых, если даже руководствоваться не налоговым законодательством, а нормами ГКУ и ХКУ, основания для дифференцированного подхода к выручке как ограничению применения упрощенной системы и выручке как объекту налогообложения для юридических лиц — плательщиков единого налога все равно отсутствуют. Дело в том, что ни ГКУ, ни ХКУ, ни другие нормативно-правовые акты соответствующих сфер законодательства не разделяют определение выручки от реализации продукции в зависимости от назначения и в зависимости от организационно-правовой формы хозяйствования (см., например, письмо Госпредпринимательства от 27.12.2007 г. № 9749).
________________________________________
1Опубликован: Гражданский и Хозяйственный кодексы: точки пересечения: Сборник систематизированного законодательства. — 2008. — Вып.4. — С.34–236 (прим. ред.).
2Опубликован: Там же. — С.237–326 (прим. ред.).
3Опубликован: Предприятие и предприниматель: выгодное партнерство: Сборник систематизированного законодательства. — 2005. — Вып.7. — C.111–113 (прим. ред.).
4Опубликован: Посреднические операции. Часть 2. Посредничество в сфере услуг: Сборник систематизированного законодательства. — 2006. — Вып.10. — C.11–14 (прим. ред.).
5Опубликовано на с.34 этого номера (прим. ред.).
6Опубликовано: Бухгалтерия. — 2000. — № 50. — C.27
(прим. ред.).
7Опубликовано: Бухгалтерия. — 2006. — № 29. — C.82
(прим. ред.).
8Опубликовано: Бухгалтерия. — 2006. — № 35. — C.21
(прим. ред.).
9Опубликовано: Бухгалтерия. — 2007. — № 35. — C.32
(прим. ред.).
10Опубликовано: Посреднические операции. Часть 2. Посредничество в сфере услуг: Сборник систематизированного законодательства. — 2006. — Вып.10. — C.29 (прим. ред.).
11Опубликовано: Альтернативные способы налогообложения: Сборник систематизированного законодательства. — 2001. — 17 сентября. — C.57–59 (прим. ред.).
12Опубликовано: Там же. — С.76–77 (прим. ред.).
13Опубликовано: Там же. — C.69–71 (прим. ред.).
14Опубликовано: Там же. — С.48–49 (прим. ред.).
15Опубликовано: Бухгалтерия. — 2001. — № 48/1. — С.10–18 (прим. ред.).
16Опубликовано: Альтернативные способы налогообложения: Сборник систематизированного законодательства. — 2001. — 17 сентября. — С.49 (прим. ред.).
17Опубликовано: Бухгалтерия. — 2001. — № 19/2. — С.17 (прим. ред.).
18См. сноску 8 (прим. ред.)
Так а проверки были у кого-то?
Были - у ЧП Волошиной Л.С., но были проверки и у других ЧП в нашем городе!
Можете узнать результаты проверок также на сайте единого регистра судебных решений:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Search?sort=True
Можете узнать результаты проверок также на сайте единого регистра судебных решений:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Search?sort=True
Уважаемые экспедиторы!
Все те, которые в объем своей выручки не включают транзитных средств, находятся под прицелом налоговой как объект для дополнительного наполнения бюджета. Все начинается с приглашений, проверок…
Давайте объединимся для защиты своих прав нахождения на упрощенной системе налогообложения!
Предлагаю отправить общее обращение к чиновникам, которые хоть как-нибудь могут повлиять на ситуацию - укротить налоговую, способствовать официальному разъяснению объема выручки экспедитора, внести уточнения в Налоговый кодекс с целью недопущения в дальнейшем злоупотреблений налоговой...
Желание есть, а практики по этому делу я не имею, поэтому предлагаю свой "сырой" вариант обращения и прошу откорректировать, внести изменения, дополнения... - усовершенствовать документ обращения либо предложить свой.
Все те, которые в объем своей выручки не включают транзитных средств, находятся под прицелом налоговой как объект для дополнительного наполнения бюджета. Все начинается с приглашений, проверок…
Давайте объединимся для защиты своих прав нахождения на упрощенной системе налогообложения!
Предлагаю отправить общее обращение к чиновникам, которые хоть как-нибудь могут повлиять на ситуацию - укротить налоговую, способствовать официальному разъяснению объема выручки экспедитора, внести уточнения в Налоговый кодекс с целью недопущения в дальнейшем злоупотреблений налоговой...
Желание есть, а практики по этому делу я не имею, поэтому предлагаю свой "сырой" вариант обращения и прошу откорректировать, внести изменения, дополнения... - усовершенствовать документ обращения либо предложить свой.
Президентові України
В.Ф.Януковичу
Прем’єр-Міністрові України
М.Я.Азарову
Голові Верховної Ради України
В.М.Литвину
Уповноваженій Верховної Ради з прав людини
Н.І. Карпачовій
…
З В Е Р Н Е Н Н Я
З великим обуренням на дії податкових органів звертаються до Вас фізичні особи – підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування по виду економічної діяльності «Організація перевезення вантажів», що містить в собі надання послуг по транспортному експедируванню (далі – експедитори).
Експедирування вантажів – дуже необхідний допоміжний вид діяльності при перевезенні вантажів для вантажовласників (в т.ч. виробників), що дозволяє зекономити час на пошук оптимального перевізника, який здійснить якісно та вчасно перевезення вантажу по мінімальній ціні. Це дозволяє вантажовласнику мінімізувати собівартість своєї продукції, а при експорті – бути більш конкурентоспроможним серед інших експортерів аналогічної продукції.
Вартість допоміжного виду діяльності через його низьку фондомісткість можна зменшити лише через користування послугами СПД, які застосовують спрощену систему оподаткування. Враховуючи високу вартість пального та високу ціну технічного обслуговування вантажних автомобілів вартість одного рейсу може сягати значних розмірів. Винагорода експедитора при цьому може складати всього 1% вартості перевезення, тому, якщо в допустимий граничний ліміт права знаходження експедитора на спрощеній системі оподаткування враховувати надходження, які призначені для оплати вартості перевезення (транзитні кошти), то такий вид діяльності на спрощеній системі оподаткування може зникнути взагалі.
Справа в тому, що з початку 2010 року багато підприємців-експедиторів потерпають від безпідставних перевірок з боку податкової. Перевірки здійснюються за період з 01.01.07 по 31.12.09р., у акті результатів яких перевіряючі помилково роблять висновок, що всі надходження на розрахунковий рахунок експедитора є його виручкою, тобто в обсяг виручки від реалізації наданих експедитором посередницьких послуг зараховують транзитні кошти, на які експедитори не мають права власності, що належать обов’язковому перерахуванню третім особам. Через це переводять експедиторів заднім числом (з наступного кварталу першого з перевіряємого календарного року після усіх надходжень, в т.ч. і транзитних, що перевищують 500тис. грн.) на загальну систему оподаткування, при цьому нараховують величезні податки та штрафні санкції. Наші заперечення, доводи в скаргах з посиланням на нормативно-правові акти, результати позапланових перевірок за ці ж періоди, індивідуальні роз’яснення безпосередньо надане ДПІ експедиторам не приймаються до уваги.
Податкова стосовно експедиторів виступає агресором та рекетиром, чим компрометує не лише контролюючий орган як структуру, але і владу вцілому.
Обгрунтування позиції платників єдиного податку - експедиторів.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою системи національних класифікаторів. КВЕД (прийнятий наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. №375) розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.93 р. N 326 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики". Розроблення КВЕДу здійснено на базі міжнародної статистичної класифікації видів діяльності Європейського Союзу - Nomenclature of Activities European Community (NACE, Rev.l, mod.7). Згідно класифікатора, «перевезення різних вантажів» (крім водного та авіаційного) відносяться до розділу №60 видів економічної діяльності «Діяльність наземного транспорту» до підкласу 60.24.0 «Діяльність автомобільного вантажного транспорту», а розділ КВЕДУ за №63 «Додаткові транспортні послуги та допоміжні операції» містить в собі підклас №63.40.0 «Організація перевезення вантажів», що включає в себе «Експедицію вантажів».
Отже, послуги по організації перевезення вантажів (експедиційні) не містять в собі послуги в сфері діяльності автомобільного вантажного транспорту (перевезення / транспортування вантажів).
Статтею 306 Господарського кодексу України встановлено, що саме допоміжним видом діяльності, пов’язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.
Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», що являється основним нормативно-правовим актом, який регулює економічний вид діяльності «Організація перевезення вантажів», за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
З умов договорів доручення на надання транспортно-експедиційних послуг, укладених між експедитором-повіреним та замовниками-довірителями, експедитор-повірений від свого імені та за рахунок замовника-довірителя заключає договір-заявку з третьою особою для здійснення перевезення вантажів, саме перевізник несе відповідальність за доставку вантажу, експедитор виступає в якості посередника-комісіонера та не набуває права власності на кошти, призначені для оплати вартості перевезення, вартість транспортно-експедиційного обслуговування складається з вартості транспортування (вказана в договорі між експедитором і перевізником чи його довіреною особою) та комісійної винагороди (різниця між вартістю транспортно-експедиційних послуг і вартістю послуг перевізника), яка залишається на рахунку експедитора-повіреного. Сума комісійної винагороди визначається згідно підписаних документів на перевезення вантажу із замовником-довірителем та перевізником. Таким чином, винагородою експедитора є кошти, які залишилися на його р/р, з перерахованих замовником, після розрахунків з перевізниками.
Крім того, з умов договорів-заявок на надання транспортно-експедиційних послуг, укладених між експедитором та перевізниками, транспортні та інші супутні послуги за даними договорами надаються для відправника вантажу (вантажоотримувача) в зв’язку з чим право власності на результати робіт (послуг) та на кошти, отримані експедитором від замовника його послуг, від перевізника до експедитора не переходять. Різниця між сумами, отриманими експедитором від замовника та сумами, сплаченими експедитором перевізнику, складає комісійну винагороду експедитора.
З вищенаведеного випливає, що:
• послуги згідно свідоцтва платника єдиного податку по виду діяльності «Організація перевезення вантажів» надаються лише посередницькі – експедиційні, що не містять в собі надання транспортних послуг;
• через особливості даного виду діяльності на розрахунковий рахунок експедитора поступають також і транзитні кошти, на які він не має права власності, вони призначені для оплати вартості транспортних послуг (перерахуванню виконавцям послуг транспортування – перевізникам);
• обсягом виручки від реалізації наданих експедиційних послуг, які належать експедитору за правом власності, являється комісійна винагорода експедитора, що залишається на його р/р після розрахунків з виконавцями транспортних послуг.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює спрощену систему оподаткування є Указ Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», де вказано, що спрощена система запроваджується для фізичних осіб – підприємців, обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Виручкою від реалізації послуг вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок за здійснення операцій з продажу послуг. Отже, зазначеною статтею Указу передбачено виручку від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг), що належить суб’єкту господарювання за правом власності, так як Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” (п.31 стаття 1) визначено, що продаж товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Таке ж положення міститься і в Законі України "Про податок на додану вартість" (п. 1.4 ст. 1 Закону). В п. 7.9.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” також зазначено, що не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.
Відповідно до листа Комітету Верховної ради України з питань фінансів і банківської діяльності № 06-10/206 від 11.04.2001р. у нормах Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» мова може йти лише про виручку від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг), що належить суб’єкту підприємницької діяльності - фізичній особі за правом власності.
Аналогічні роз’яснення є у листах Держпідприємництва за №2-211/4273 від 01.11.00р., №1-221/6346 від 24.10.01р., №2151 від 05.04.04р., №9375 від 26.10.05р., №2274 від 24.03.06р., №2588 від 04.04.06р.
У листі ДПАУ за № 1/2/15-1314 від 03.01.01р. зазначено, що у випадку, якщо суб’єкт підприємницької діяльності, який знаходиться на єдиному податку здійснює свою діяльність на підставі договорів комісії та інших цивільно-правових договорів і з врахуванням того, що кошти, які надходять на розрахунковий рахунок підприємства, є транзитними і він не має права власності на такі кошти, то при визначені суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для нарахування єдиного податку ці кошти не включаються до бази оподаткування.
Зазначений порядок визначення обсягу виручки від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг) однаковий для будь-якого комісіонера - платника єдиного податку, оскільки у відповідності з принципами рівності і недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, вказаними в ст. 3 Закону України «Про систему оподаткування», до суб’єктів господарювання (юридичним і фізичним особам, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків по сплаті податків і зборів (обов’язкових платежів) повинен бути забезпечений однаковий підхід.
В листах ДПАУ №1803/Г/17-0415 від 28.01.08р., №14735/7/17-0417 від 14.07.09р. та №28729/7/15-0117 від 24.12.09р., №1653/6/31-4018 від 19.02.10р. (протилежні та без логічного змісту - №24715/7/15-0417 від 28.12.06р. та №4441/6/15-0416 від 08.05.07р., в підтвердження чого є лист №6904/6/15-0416 від 23.06.06р.) та в інших своїх листах висловлюється протизаконна позиція контролюючого органу, яка заключається в перекручуванні чинного законодавства та дискримінації підприємців-фізичних осіб (стосовно юридичних осіб), що обрали спрощену систему оподаткування по наданню посередницьких послуг (експедиторських, брокерських, агенських та комісійної торгівлі).
Відповідно до ст.51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом.
Отже, в суб’єкта малого підприємництва, що здійснює свою діяльність на підставі експедиторських договорів, оподаткуванню підлягає виручка, яка належить такому суб’єкту підприємницької діяльності від реалізації ним своїх послуг експедирування.
Беручи до уваги зміст договорів про надання транспортно-експедиційних послуг, положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», рішення судів за відповідною категорією справ (Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2009р. у справі № 2-а-7638/07, Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.09р. у справі №22-а-295/09, Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06,2009р. у справі № 22-а-20690/08, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 26.05.09р. у справі №К-4875/08, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.09.2009р. у справі № К-17482/08, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 30.10.2008р. у справі № К-275/07, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.11.09р. у справі №К-14073/08) слід вважати, що Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування…» передбачає граничний розмір виручки за товари, роботи, послуги, здійснені самим суб’єктом підприємництва, тому при встановленні розміру виручки необхідно враховувати лише кошти, які надійшли за роботи, товари послуги, які надані самим платником єдиного податку. В випадку договорів експедирування це лише кошти, надані за відповідні послуги, тому кошти, які отримані від замовника експедиційних послуг і використані для оплати послуг перевізника, не являються виручкою експедитора від реалізації товарів (робіт, послуг).
Проаналізувавши аналогічні справи, що знаходяться в Єдиному реєстрі судових рішень, ми прийшли до висновку, до кінця 2009 року судові рішення приймалися (за одиничними випадками) на користь платників податку, але після виходу Постанови Верховного суду України від 19.01.10р. за №10/01 визначення обсягу виручки від реалізації посередницьких послуг експедиторів, брокерів, комісіонерів та агентів внесла плутанину вже і в судові інстанції. Як приклад, можна навести рішення одного судді Вищого Адміністративного суду по чотирьох аналогічних справах: 1- №К-275/07 від 30.10.08р., 2- №К17482/08 від 10.09.09р., 3- №К-23529/07 від 25.03.10р., 4- № К-10011/08 від 25.03.10р., де до кінця 2009 року рішення (по двох перших справах) приймаються на користь платників податку, а в 2010 році (по двох останніх справах) – на користь податкових органів.
Хоча 11.03.10р. по справі №1-1/2010 Конституційний суд України вирішив, що «конституційний статус Верховного Суду України не передбачає наділення його законодавцем повноваженнями суду касаційної інстанції щодо рішень вищих спеціалізованих судів, які реалізують повноваження касаційної інстанції» та 20.04.10р. Верховний суд України знову переглядає касаційне рішення Вищого Адміністративного суду і видає аналогічну Постанову, що була прийнята 19.01.10р.
Намічена тенденція щодо знищення посередників-спрощенців підтверджується також Законом України «Про державний бюджет України на 2010р.», в ст.21 якої передбачено: «Зобов’язати органи державної податкової служби України оскаржувати рішення усіх судових інстанцій, що прийняті не на користь держави, до прийняття остаточного рішення Верховним Судом України».
Ще до прийняття Податкового кодексу, що планується ввести в дію з початку 2011року, зміст проекту (затвердженого на Верховній Раді України 16.06.10р.) якого, жорстко обмежує діяльність посередників, вже в 2010 році почалася гонитва та знищення підприємців-спрощенців, в т.ч. експедиторів.
Хочемо зазначити, що на даний час всі нормативно-правові акти, на які ми посилаємося в даному зверненні є чинними. Саме їх ми дотримуємося при веденні своєї господарської діяльності.
Гірко сприймати той факт, що контролюючий орган нашої держави – податкова, яка замість того, щоб виконувати свої безпосередні завдання, передбачені в статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зайняла позицію терору середнього класу та його знищення шляхом залякування, неправомірного і безпідставно частого «закидання» підприємця необґрунтованими обширними запитами, перевірками, що відволікають підприємця від його основної роботи, поверхневого ознайомлення з частим перекручуванням інформації, що поступає від підприємця, а також надання платникам податків частих протирічних необґрунтованих роз’яснень, ігнорування контролюючими органами чинного законодавства та своїх же роз’яснень.
Просимо звернути увагу на те, що, коли на даний час чинне законодавство обмежує права контролюючих органів та передбачає відповідальність службових осіб за свої дії, але при цьому відбувається свавілля податкових органів, то, якщо в Податковому кодексі, проект якого передбачає наділення податкових органів необмеженими правами та відсутністю відповідальності службових осіб ці принципи залишаться, то прийнятий Податковий кодекс виступатиме інструментом:
• знищення суб’єктів підприємницької діяльності та середнього класу, що призведе до зубожіння українського народу, країни;
• подразником народної непокори.
.
Так, посилаючись в актах перевірки на те, що згідно ст. 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування" виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), перевіряючи роблять помилкові висновоки, що всі грошові надходження є виручкою експедитора.
З наведеного слідує, що перевіряючими довільно і неправомірно тлумачаться норми чинного законодавства, без врахування приписів ч. 8 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», п. 1.31 та п. 7.9.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, положень розділу 4. Національного класифікатора КВЕД…
У рішеннях ДПІ та ДПА про результати розгляду скарг експедиторів податківці посилаються на ті свої податкові роз’яснення, в яких йде мова про те, що в обсяг своєї виручки експедитор повинен включати суми позареалізаційних доходів та виручку від іншої реалізації, але хочемо зазначити, що транзитні кошти, на які експедитор не набуває прав власності, не входять ні до суми позареалізаційних доходів, ні до виручки від іншої реалізації. Роз’яснення складу даних сум можна знайти в листі ДПАУ від 23.06.06р. за №6904/6/15-0416, а також визначення складу сум позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації наведені в Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат СМП-ЮО, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженим наказом ДПА України від 12.10.99р. №554, де зазначено, що дані надходження отримуються від продажу. Продаж, як зазначалось вище, передбачає передачу прав власності, а експедитор на транспортні послуги та транзитні кошти права власності не набуває. Тому транзитні кошти, що надходять Експедитору на його р/р і призначені для обов’язкового перерахунку Перевізникам не можуть бути віднесеними до суми позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації Експедитора.
Податківці в своїх рішеннях роблять висновки, що сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності -платником єдиного податку (декларантом) на розрахунковий рахунок за здійснення операцій з послуг організації вантажних перевезень, яка включає в себе і суму винагороди, вважається виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та, враховуючи положення Указу, не повинна перевищувати протягом календарного року 500 тис. грн., але при цьому, напевно, помилково малють на увазі, що послуги по виду діяльності «Перевезення вантажів» підкласу «Діяльність автомобільного вантажного транспорту» входить до підкласу «Організація перевезення вантажів», бо згідно КВЕДу послуги наведених видів економічної діяльності належать навіть до різних розділів класифікатора. Тобто, послуги по організації перевезення вантажів не містять в собі транспортних послуг.
Також хочемо зауважити, що податкові роз’яснення, на які посилається ДПА дають роз’яснення розуміння суми виручки для нарахування єдиного податку для СПД-ФО відмінне від СПД-ЮО, вважаючи, що обсяг виручки для експедитора-ЮО являється об’єктом оподаткування, а для експедитора-ФО – ні. Такі заключення протирічать ст.51 ЦК України та ст. 3 Закону «Про систему оподаткування». В положенні Проекту податкового кодексу від 16.06.10р. за №6509/П в ст. 3.3 розділу XІV також вказано, що за договорами доручення та транспортного експедирування об’єктом оподаткування є сума винагороди повіреного.
.
Окремо хочемо зазначити, що з 2000 року нормативно-правові акти, що регулюють діяльність ФО-П (не платника ПДВ) та право його знаходження на спрощеній системі оподаткування не змінювались.
З часу виходу Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування…» по окремих положеннях нормативно-правових актів стосовно комісіонерів, експедиторів, брокерів та агентів різними контролюючими органами було надано безліч протирічних оприлюднених податкових роз’яснень, тому для правильного (з бачення податкової) ведення своєї господарської діяльності та недопущення помилок, деякі підприємці зверталися до ДПІ, в якому обслуговувались, за наданням індивідуальних податкових роз’яснень, в даних індивідуальних роз’ясненнях зазначалось, що в обсяг виручки від наданих експедиторських послуг експедитор не повинен включати транзитні кошти, а лише включати комісійну винагороду, розмір якої визначений умовами договору.
Але при розгляді скарг податкові органи індивідуальні роз’яснення до уваги не приймають.
.
Окремо звертаємо увагу, що влаштовуючи безпідставні перевірки податкові органи порушують нормальний режим роботи, чим порушують п.2 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а також, що при розгляді скарг в податкових органах не мають свого застосування п. 4.4.1. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з якою у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Враховуючи незадовільні результати розгляду в 2010 році органами ДПС скарг платників єдиного податку на неправомірні дії ДПІ щодо насильного та безпідставного переводу їх на загальну систему оподаткування випливає висновок, що ДПІ за підтримки ДПА вищих інстанцій, всупереч чинного законодавства, вибрали експедиторів-спрощенців об’єктом для штучного наповнення бюджету, чим ставлять під сумнів компетентність та авторитетність своїх раніше прийнятих рішень та компрометують не лише всю структуру контролюючого органу, але і владу вцілому.
Для підтримки високого іміджу влади, прошу:
1. розглянути наше звернення та сприяти вирішенню наших проблем в правовому полі;
2. проаналізувати рішення Державних Податкових Органів щодо СПД на спрощеній системі оподаткування, які обрали своїм видом діяльності «Організацію перевезення вантажів» в розрізі судових рішень різних інстанцій для запобігання зловживань податковими органами та уникнення знищення платників податку, що набувають замовний характер;
3. проаналізувати рішення суддів, та дати їм оцінку, по адміністративних справах судів усіх рівнів по питаннях визначення граничної межі знаходження експедитора (чи прирівняного до нього посередника) на спрощеній системі оподаткування та запустити механізм захисту СПД від дискримінації з боку податкових органів та судочинства;
4. якщо даних доказів виявиться не достатньо для того, щоб визнати, що в обсяг виручки від реалізації послуг по організації перевезення вантажів не входять транзитні кошти, то, як суб’єкта права на конституційне подання просимо Вас клопотати Конституційний суд України дати офіційне тлумачення обсягу виручки від реалізації послуг експедитора по організації перевезення вантажів в Указі Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»;
5. для уникнення зловживань контролюючими органами в майбутньому, сприяти внесення в Податковий кодекс:
обмеження прав податкових органів та введення відповідальності посадових осіб за свої вчинки;
визначення доходу СПД, що надає послуги, виконує роботи за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентським договором в чотирнадцятому розділі Кодексу.
6. зупинити незаконне знищення підприємців.
З повагою, ...
В.Ф.Януковичу
Прем’єр-Міністрові України
М.Я.Азарову
Голові Верховної Ради України
В.М.Литвину
Уповноваженій Верховної Ради з прав людини
Н.І. Карпачовій
…
З В Е Р Н Е Н Н Я
З великим обуренням на дії податкових органів звертаються до Вас фізичні особи – підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування по виду економічної діяльності «Організація перевезення вантажів», що містить в собі надання послуг по транспортному експедируванню (далі – експедитори).
Експедирування вантажів – дуже необхідний допоміжний вид діяльності при перевезенні вантажів для вантажовласників (в т.ч. виробників), що дозволяє зекономити час на пошук оптимального перевізника, який здійснить якісно та вчасно перевезення вантажу по мінімальній ціні. Це дозволяє вантажовласнику мінімізувати собівартість своєї продукції, а при експорті – бути більш конкурентоспроможним серед інших експортерів аналогічної продукції.
Вартість допоміжного виду діяльності через його низьку фондомісткість можна зменшити лише через користування послугами СПД, які застосовують спрощену систему оподаткування. Враховуючи високу вартість пального та високу ціну технічного обслуговування вантажних автомобілів вартість одного рейсу може сягати значних розмірів. Винагорода експедитора при цьому може складати всього 1% вартості перевезення, тому, якщо в допустимий граничний ліміт права знаходження експедитора на спрощеній системі оподаткування враховувати надходження, які призначені для оплати вартості перевезення (транзитні кошти), то такий вид діяльності на спрощеній системі оподаткування може зникнути взагалі.
Справа в тому, що з початку 2010 року багато підприємців-експедиторів потерпають від безпідставних перевірок з боку податкової. Перевірки здійснюються за період з 01.01.07 по 31.12.09р., у акті результатів яких перевіряючі помилково роблять висновок, що всі надходження на розрахунковий рахунок експедитора є його виручкою, тобто в обсяг виручки від реалізації наданих експедитором посередницьких послуг зараховують транзитні кошти, на які експедитори не мають права власності, що належать обов’язковому перерахуванню третім особам. Через це переводять експедиторів заднім числом (з наступного кварталу першого з перевіряємого календарного року після усіх надходжень, в т.ч. і транзитних, що перевищують 500тис. грн.) на загальну систему оподаткування, при цьому нараховують величезні податки та штрафні санкції. Наші заперечення, доводи в скаргах з посиланням на нормативно-правові акти, результати позапланових перевірок за ці ж періоди, індивідуальні роз’яснення безпосередньо надане ДПІ експедиторам не приймаються до уваги.
Податкова стосовно експедиторів виступає агресором та рекетиром, чим компрометує не лише контролюючий орган як структуру, але і владу вцілому.
Обгрунтування позиції платників єдиного податку - експедиторів.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою системи національних класифікаторів. КВЕД (прийнятий наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. №375) розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.93 р. N 326 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики". Розроблення КВЕДу здійснено на базі міжнародної статистичної класифікації видів діяльності Європейського Союзу - Nomenclature of Activities European Community (NACE, Rev.l, mod.7). Згідно класифікатора, «перевезення різних вантажів» (крім водного та авіаційного) відносяться до розділу №60 видів економічної діяльності «Діяльність наземного транспорту» до підкласу 60.24.0 «Діяльність автомобільного вантажного транспорту», а розділ КВЕДУ за №63 «Додаткові транспортні послуги та допоміжні операції» містить в собі підклас №63.40.0 «Організація перевезення вантажів», що включає в себе «Експедицію вантажів».
Отже, послуги по організації перевезення вантажів (експедиційні) не містять в собі послуги в сфері діяльності автомобільного вантажного транспорту (перевезення / транспортування вантажів).
Статтею 306 Господарського кодексу України встановлено, що саме допоміжним видом діяльності, пов’язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.
Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», що являється основним нормативно-правовим актом, який регулює економічний вид діяльності «Організація перевезення вантажів», за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
З умов договорів доручення на надання транспортно-експедиційних послуг, укладених між експедитором-повіреним та замовниками-довірителями, експедитор-повірений від свого імені та за рахунок замовника-довірителя заключає договір-заявку з третьою особою для здійснення перевезення вантажів, саме перевізник несе відповідальність за доставку вантажу, експедитор виступає в якості посередника-комісіонера та не набуває права власності на кошти, призначені для оплати вартості перевезення, вартість транспортно-експедиційного обслуговування складається з вартості транспортування (вказана в договорі між експедитором і перевізником чи його довіреною особою) та комісійної винагороди (різниця між вартістю транспортно-експедиційних послуг і вартістю послуг перевізника), яка залишається на рахунку експедитора-повіреного. Сума комісійної винагороди визначається згідно підписаних документів на перевезення вантажу із замовником-довірителем та перевізником. Таким чином, винагородою експедитора є кошти, які залишилися на його р/р, з перерахованих замовником, після розрахунків з перевізниками.
Крім того, з умов договорів-заявок на надання транспортно-експедиційних послуг, укладених між експедитором та перевізниками, транспортні та інші супутні послуги за даними договорами надаються для відправника вантажу (вантажоотримувача) в зв’язку з чим право власності на результати робіт (послуг) та на кошти, отримані експедитором від замовника його послуг, від перевізника до експедитора не переходять. Різниця між сумами, отриманими експедитором від замовника та сумами, сплаченими експедитором перевізнику, складає комісійну винагороду експедитора.
З вищенаведеного випливає, що:
• послуги згідно свідоцтва платника єдиного податку по виду діяльності «Організація перевезення вантажів» надаються лише посередницькі – експедиційні, що не містять в собі надання транспортних послуг;
• через особливості даного виду діяльності на розрахунковий рахунок експедитора поступають також і транзитні кошти, на які він не має права власності, вони призначені для оплати вартості транспортних послуг (перерахуванню виконавцям послуг транспортування – перевізникам);
• обсягом виручки від реалізації наданих експедиційних послуг, які належать експедитору за правом власності, являється комісійна винагорода експедитора, що залишається на його р/р після розрахунків з виконавцями транспортних послуг.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює спрощену систему оподаткування є Указ Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», де вказано, що спрощена система запроваджується для фізичних осіб – підприємців, обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Виручкою від реалізації послуг вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок за здійснення операцій з продажу послуг. Отже, зазначеною статтею Указу передбачено виручку від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг), що належить суб’єкту господарювання за правом власності, так як Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” (п.31 стаття 1) визначено, що продаж товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Таке ж положення міститься і в Законі України "Про податок на додану вартість" (п. 1.4 ст. 1 Закону). В п. 7.9.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” також зазначено, що не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.
Відповідно до листа Комітету Верховної ради України з питань фінансів і банківської діяльності № 06-10/206 від 11.04.2001р. у нормах Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» мова може йти лише про виручку від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг), що належить суб’єкту підприємницької діяльності - фізичній особі за правом власності.
Аналогічні роз’яснення є у листах Держпідприємництва за №2-211/4273 від 01.11.00р., №1-221/6346 від 24.10.01р., №2151 від 05.04.04р., №9375 від 26.10.05р., №2274 від 24.03.06р., №2588 від 04.04.06р.
У листі ДПАУ за № 1/2/15-1314 від 03.01.01р. зазначено, що у випадку, якщо суб’єкт підприємницької діяльності, який знаходиться на єдиному податку здійснює свою діяльність на підставі договорів комісії та інших цивільно-правових договорів і з врахуванням того, що кошти, які надходять на розрахунковий рахунок підприємства, є транзитними і він не має права власності на такі кошти, то при визначені суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для нарахування єдиного податку ці кошти не включаються до бази оподаткування.
Зазначений порядок визначення обсягу виручки від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг) однаковий для будь-якого комісіонера - платника єдиного податку, оскільки у відповідності з принципами рівності і недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, вказаними в ст. 3 Закону України «Про систему оподаткування», до суб’єктів господарювання (юридичним і фізичним особам, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків по сплаті податків і зборів (обов’язкових платежів) повинен бути забезпечений однаковий підхід.
В листах ДПАУ №1803/Г/17-0415 від 28.01.08р., №14735/7/17-0417 від 14.07.09р. та №28729/7/15-0117 від 24.12.09р., №1653/6/31-4018 від 19.02.10р. (протилежні та без логічного змісту - №24715/7/15-0417 від 28.12.06р. та №4441/6/15-0416 від 08.05.07р., в підтвердження чого є лист №6904/6/15-0416 від 23.06.06р.) та в інших своїх листах висловлюється протизаконна позиція контролюючого органу, яка заключається в перекручуванні чинного законодавства та дискримінації підприємців-фізичних осіб (стосовно юридичних осіб), що обрали спрощену систему оподаткування по наданню посередницьких послуг (експедиторських, брокерських, агенських та комісійної торгівлі).
Відповідно до ст.51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом.
Отже, в суб’єкта малого підприємництва, що здійснює свою діяльність на підставі експедиторських договорів, оподаткуванню підлягає виручка, яка належить такому суб’єкту підприємницької діяльності від реалізації ним своїх послуг експедирування.
Беручи до уваги зміст договорів про надання транспортно-експедиційних послуг, положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», рішення судів за відповідною категорією справ (Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2009р. у справі № 2-а-7638/07, Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.09р. у справі №22-а-295/09, Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06,2009р. у справі № 22-а-20690/08, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 26.05.09р. у справі №К-4875/08, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.09.2009р. у справі № К-17482/08, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 30.10.2008р. у справі № К-275/07, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.11.09р. у справі №К-14073/08) слід вважати, що Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування…» передбачає граничний розмір виручки за товари, роботи, послуги, здійснені самим суб’єктом підприємництва, тому при встановленні розміру виручки необхідно враховувати лише кошти, які надійшли за роботи, товари послуги, які надані самим платником єдиного податку. В випадку договорів експедирування це лише кошти, надані за відповідні послуги, тому кошти, які отримані від замовника експедиційних послуг і використані для оплати послуг перевізника, не являються виручкою експедитора від реалізації товарів (робіт, послуг).
Проаналізувавши аналогічні справи, що знаходяться в Єдиному реєстрі судових рішень, ми прийшли до висновку, до кінця 2009 року судові рішення приймалися (за одиничними випадками) на користь платників податку, але після виходу Постанови Верховного суду України від 19.01.10р. за №10/01 визначення обсягу виручки від реалізації посередницьких послуг експедиторів, брокерів, комісіонерів та агентів внесла плутанину вже і в судові інстанції. Як приклад, можна навести рішення одного судді Вищого Адміністративного суду по чотирьох аналогічних справах: 1- №К-275/07 від 30.10.08р., 2- №К17482/08 від 10.09.09р., 3- №К-23529/07 від 25.03.10р., 4- № К-10011/08 від 25.03.10р., де до кінця 2009 року рішення (по двох перших справах) приймаються на користь платників податку, а в 2010 році (по двох останніх справах) – на користь податкових органів.
Хоча 11.03.10р. по справі №1-1/2010 Конституційний суд України вирішив, що «конституційний статус Верховного Суду України не передбачає наділення його законодавцем повноваженнями суду касаційної інстанції щодо рішень вищих спеціалізованих судів, які реалізують повноваження касаційної інстанції» та 20.04.10р. Верховний суд України знову переглядає касаційне рішення Вищого Адміністративного суду і видає аналогічну Постанову, що була прийнята 19.01.10р.
Намічена тенденція щодо знищення посередників-спрощенців підтверджується також Законом України «Про державний бюджет України на 2010р.», в ст.21 якої передбачено: «Зобов’язати органи державної податкової служби України оскаржувати рішення усіх судових інстанцій, що прийняті не на користь держави, до прийняття остаточного рішення Верховним Судом України».
Ще до прийняття Податкового кодексу, що планується ввести в дію з початку 2011року, зміст проекту (затвердженого на Верховній Раді України 16.06.10р.) якого, жорстко обмежує діяльність посередників, вже в 2010 році почалася гонитва та знищення підприємців-спрощенців, в т.ч. експедиторів.
Хочемо зазначити, що на даний час всі нормативно-правові акти, на які ми посилаємося в даному зверненні є чинними. Саме їх ми дотримуємося при веденні своєї господарської діяльності.
Гірко сприймати той факт, що контролюючий орган нашої держави – податкова, яка замість того, щоб виконувати свої безпосередні завдання, передбачені в статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зайняла позицію терору середнього класу та його знищення шляхом залякування, неправомірного і безпідставно частого «закидання» підприємця необґрунтованими обширними запитами, перевірками, що відволікають підприємця від його основної роботи, поверхневого ознайомлення з частим перекручуванням інформації, що поступає від підприємця, а також надання платникам податків частих протирічних необґрунтованих роз’яснень, ігнорування контролюючими органами чинного законодавства та своїх же роз’яснень.
Просимо звернути увагу на те, що, коли на даний час чинне законодавство обмежує права контролюючих органів та передбачає відповідальність службових осіб за свої дії, але при цьому відбувається свавілля податкових органів, то, якщо в Податковому кодексі, проект якого передбачає наділення податкових органів необмеженими правами та відсутністю відповідальності службових осіб ці принципи залишаться, то прийнятий Податковий кодекс виступатиме інструментом:
• знищення суб’єктів підприємницької діяльності та середнього класу, що призведе до зубожіння українського народу, країни;
• подразником народної непокори.
.
Так, посилаючись в актах перевірки на те, що згідно ст. 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування" виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), перевіряючи роблять помилкові висновоки, що всі грошові надходження є виручкою експедитора.
З наведеного слідує, що перевіряючими довільно і неправомірно тлумачаться норми чинного законодавства, без врахування приписів ч. 8 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», п. 1.31 та п. 7.9.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, положень розділу 4. Національного класифікатора КВЕД…
У рішеннях ДПІ та ДПА про результати розгляду скарг експедиторів податківці посилаються на ті свої податкові роз’яснення, в яких йде мова про те, що в обсяг своєї виручки експедитор повинен включати суми позареалізаційних доходів та виручку від іншої реалізації, але хочемо зазначити, що транзитні кошти, на які експедитор не набуває прав власності, не входять ні до суми позареалізаційних доходів, ні до виручки від іншої реалізації. Роз’яснення складу даних сум можна знайти в листі ДПАУ від 23.06.06р. за №6904/6/15-0416, а також визначення складу сум позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації наведені в Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат СМП-ЮО, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженим наказом ДПА України від 12.10.99р. №554, де зазначено, що дані надходження отримуються від продажу. Продаж, як зазначалось вище, передбачає передачу прав власності, а експедитор на транспортні послуги та транзитні кошти права власності не набуває. Тому транзитні кошти, що надходять Експедитору на його р/р і призначені для обов’язкового перерахунку Перевізникам не можуть бути віднесеними до суми позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації Експедитора.
Податківці в своїх рішеннях роблять висновки, що сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності -платником єдиного податку (декларантом) на розрахунковий рахунок за здійснення операцій з послуг організації вантажних перевезень, яка включає в себе і суму винагороди, вважається виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та, враховуючи положення Указу, не повинна перевищувати протягом календарного року 500 тис. грн., але при цьому, напевно, помилково малють на увазі, що послуги по виду діяльності «Перевезення вантажів» підкласу «Діяльність автомобільного вантажного транспорту» входить до підкласу «Організація перевезення вантажів», бо згідно КВЕДу послуги наведених видів економічної діяльності належать навіть до різних розділів класифікатора. Тобто, послуги по організації перевезення вантажів не містять в собі транспортних послуг.
Також хочемо зауважити, що податкові роз’яснення, на які посилається ДПА дають роз’яснення розуміння суми виручки для нарахування єдиного податку для СПД-ФО відмінне від СПД-ЮО, вважаючи, що обсяг виручки для експедитора-ЮО являється об’єктом оподаткування, а для експедитора-ФО – ні. Такі заключення протирічать ст.51 ЦК України та ст. 3 Закону «Про систему оподаткування». В положенні Проекту податкового кодексу від 16.06.10р. за №6509/П в ст. 3.3 розділу XІV також вказано, що за договорами доручення та транспортного експедирування об’єктом оподаткування є сума винагороди повіреного.
.
Окремо хочемо зазначити, що з 2000 року нормативно-правові акти, що регулюють діяльність ФО-П (не платника ПДВ) та право його знаходження на спрощеній системі оподаткування не змінювались.
З часу виходу Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування…» по окремих положеннях нормативно-правових актів стосовно комісіонерів, експедиторів, брокерів та агентів різними контролюючими органами було надано безліч протирічних оприлюднених податкових роз’яснень, тому для правильного (з бачення податкової) ведення своєї господарської діяльності та недопущення помилок, деякі підприємці зверталися до ДПІ, в якому обслуговувались, за наданням індивідуальних податкових роз’яснень, в даних індивідуальних роз’ясненнях зазначалось, що в обсяг виручки від наданих експедиторських послуг експедитор не повинен включати транзитні кошти, а лише включати комісійну винагороду, розмір якої визначений умовами договору.
Але при розгляді скарг податкові органи індивідуальні роз’яснення до уваги не приймають.
.
Окремо звертаємо увагу, що влаштовуючи безпідставні перевірки податкові органи порушують нормальний режим роботи, чим порушують п.2 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а також, що при розгляді скарг в податкових органах не мають свого застосування п. 4.4.1. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з якою у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Враховуючи незадовільні результати розгляду в 2010 році органами ДПС скарг платників єдиного податку на неправомірні дії ДПІ щодо насильного та безпідставного переводу їх на загальну систему оподаткування випливає висновок, що ДПІ за підтримки ДПА вищих інстанцій, всупереч чинного законодавства, вибрали експедиторів-спрощенців об’єктом для штучного наповнення бюджету, чим ставлять під сумнів компетентність та авторитетність своїх раніше прийнятих рішень та компрометують не лише всю структуру контролюючого органу, але і владу вцілому.
Для підтримки високого іміджу влади, прошу:
1. розглянути наше звернення та сприяти вирішенню наших проблем в правовому полі;
2. проаналізувати рішення Державних Податкових Органів щодо СПД на спрощеній системі оподаткування, які обрали своїм видом діяльності «Організацію перевезення вантажів» в розрізі судових рішень різних інстанцій для запобігання зловживань податковими органами та уникнення знищення платників податку, що набувають замовний характер;
3. проаналізувати рішення суддів, та дати їм оцінку, по адміністративних справах судів усіх рівнів по питаннях визначення граничної межі знаходження експедитора (чи прирівняного до нього посередника) на спрощеній системі оподаткування та запустити механізм захисту СПД від дискримінації з боку податкових органів та судочинства;
4. якщо даних доказів виявиться не достатньо для того, щоб визнати, що в обсяг виручки від реалізації послуг по організації перевезення вантажів не входять транзитні кошти, то, як суб’єкта права на конституційне подання просимо Вас клопотати Конституційний суд України дати офіційне тлумачення обсягу виручки від реалізації послуг експедитора по організації перевезення вантажів в Указі Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»;
5. для уникнення зловживань контролюючими органами в майбутньому, сприяти внесення в Податковий кодекс:
обмеження прав податкових органів та введення відповідальності посадових осіб за свої вчинки;
визначення доходу СПД, що надає послуги, виконує роботи за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентським договором в чотирнадцятому розділі Кодексу.
6. зупинити незаконне знищення підприємців.
З повагою, ...
Подписываюсь и присоединяюсь.
Президентові України
В.Ф.Януковичу
Прем’єр-Міністрові України
М.Я.Азарову
Голові Верховної Ради України
В.М.Литвину
Уповноваженій Верховної Ради з прав людини
Н.І. Карпачовій
…
З В Е Р Н Е Н Н Я
+1
Измененный вариант обращения:
Президентові України
В.Ф.Януковичу
Прем’єр-Міністрові України
М.Я.Азарову
Голові Верховної Ради України
В.М.Литвину
Уповноваженій Верховної Ради з прав людини
Н.І. Карпачовій
Міністру юстиції України
О.В. Лавриновичу
Віце-прем’єр-міністру України
С.Л. Тігіпку
З В Е Р Н Е Н Н Я
З великим обуренням на дії податкових органів звертаються до Вас фізичні особи – підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування по виду економічної діяльності «Організація перевезення вантажів», що містить в собі надання послуг по транспортному експедируванню (далі – експедитори).
Експедирування вантажів – дуже необхідний допоміжний вид діяльності при перевезенні вантажів для вантажовласників (в т.ч. виробників), що дозволяє зекономити час на пошук оптимального перевізника, який здійснить якісно та вчасно перевезення вантажу по мінімальній ціні за рахунок того, що експедитор підбере перевізнику зворотнє завантаження. Таким чином, це дозволяє вантажовласнику мінімізувати собівартість своєї продукції, а при експорті – бути більш конкурентоспроможним серед інших експортерів аналогічної продукції, а перевізнику зменшити власні витрати за рахунок відсутності порожнього пробігу.
Вартість допоміжного виду діяльності, через його низьку фондомісткість, можна зменшити лише через користування послугами СПД, які застосовують спрощену систему оподаткування. Враховуючи високу вартість пального та високу ціну технічного обслуговування вантажних автомобілів та значні відстані, на які доставляються вантажі, вартість одного рейсу може сягати значних розмірів. Винагорода експедитора при цьому може складати менше 1% від вартості перевезення, тому, якщо в допустимий граничний ліміт права знаходження експедитора на спрощеній системі оподаткування враховувати надходження, які призначені для оплати вартості перевезення (транзитні кошти), то такий вид діяльності на спрощеній системі оподаткування може зникнути взагалі.
Справа в тому, що з початку 2010 року багато підприємців-експедиторів потерпають від безпідставних перевірок з боку податкової. Перевірки здійснюються за три останніх роки, у акті результатів яких, перевіряючі невірно роблять висновок, що всі надходження на розрахунковий рахунок експедитора є його виручкою, тобто в обсяг виручки від реалізації наданих експедитором посередницьких послуг зараховують транзитні кошти, на які експедитори не мають права власності, що належать обов’язковому перерахуванню третім особам. Через це переводять експедиторів заднім числом на загальну систему оподаткування, при цьому нараховують величезні податки та штрафні санкції, які вимірюються 6-ти значними цифрами. Наші заперечення, доводи в скаргах з посиланням на нормативно-правові акти, результати позапланових перевірок за ці ж періоди, індивідуальні роз’яснення безпосередньо надані ДПІ експедиторам повністю грубо ігноруються.
Перевіряючими довільно і неправомірно тлумачаться норми чинного законодавства, без врахування приписів ч. 8 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», п. 1.31 та п. 7.9.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, положень розділу 4. Національного класифікатора КВЕД та інших нормативно-правових актів.
Влаштовуючи безпідставні перевірки податкові органи порушують нормальний режим роботи, чим порушують п.2 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а також при розгляді скарг в податкових органах не мають свого застосування п. 4.4.1. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з якого у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Податкова стосовно експедиторів виступає агресором та рекетиром, чим компрометує не лише контролюючий орган як структуру, але і владу вцілому.
Обгрунтування позиції платників єдиного податку - експедиторів.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою системи національних класифікаторів. КВЕД прийнятий наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. №375, який розроблено на базі міжнародної статистичної класифікації видів діяльності Європейського Союзу. Згідно класифікатора, «перевезення різних вантажів» (крім водного та авіаційного) відносяться до розділу №60 видів економічної діяльності «Діяльність наземного транспорту» до підкласу 60.24.0 «Діяльність автомобільного вантажного транспорту», а розділ КВЕДУ за №63 «Додаткові транспортні послуги та допоміжні операції» містить в собі підклас №63.40.0 «Організація перевезення вантажів», що включає в себе «Експедицію вантажів».
Отже, послуги по організації перевезення вантажів (експедиційні) не містять в собі послуги в сфері діяльності автомобільного вантажного транспорту (перевезення / транспортування вантажів).
Статтею 306 Господарського кодексу України встановлено, що саме допоміжним видом діяльності, пов’язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.
Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України та ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», що являється основним нормативно-правовим актом, який регулює економічний вид діяльності «Організація перевезення вантажів», за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
З умов договорів доручення на надання транспортно-експедиційних послуг, укладених між експедитором-повіреним та замовниками-довірителями, експедитор-повірений від свого імені та за рахунок замовника-довірителя заключає договір-заявку з третьою особою для здійснення перевезення вантажів, саме перевізник несе відповідальність за доставку вантажу, експедитор виступає в якості посередника-комісіонера та не набуває права власності на кошти, призначені для оплати вартості перевезення. Сума комісійної винагороди визначається згідно підписаних документів на перевезення вантажу із замовником-довірителем та перевізником. Таким чином, винагородою експедитора є кошти, які залишилися на його р/р, з перерахованих замовником, після розрахунків з перевізниками.
З вищенаведеного випливає, що:
• послуги згідно свідоцтва платника єдиного податку по виду діяльності «Організація перевезення вантажів» надаються лише посередницькі – експедиційні, що не містять в собі надання транспортних послуг;
• через особливості даного виду діяльності на розрахунковий рахунок експедитора поступають також і транзитні кошти, на які він не має права власності, вони призначені для оплати вартості транспортних послуг (перерахуванню виконавцям послуг транспортування – перевізникам);
• обсягом виручки від реалізації наданих експедиційних послуг, які належать експедитору за правом власності, являється комісійна винагорода експедитора, що залишається на його р/р після розрахунків з виконавцями транспортних послуг.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює спрощену систему оподаткування є Указ Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», де вказано, що спрощена система запроваджується для фізичних осіб – підприємців, обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Виручкою від реалізації послуг вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок за здійснення операцій з продажу послуг. Окремо в цій же статті визначена і виручка від продажу основних фондів як «різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу». Ні в цьому законодавчому акті, ні в інших нормативно-правових актах немає згадки про те, що методика визначення виручки може бути різною в залежності від мети використання цього визначення. Отже, зазначеною статтею Указу передбачено виручку від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг), що належить суб’єкту господарювання за правом власності, так як Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” (п.31 стаття 1) визначено, що продаж товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату. Таке ж положення міститься і в Законі України "Про податок на додану вартість" (п. 1.4 ст. 1 Закону). В п. 7.9.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” також зазначено, що не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку на підставі договорів, що не передбачають передачі права власності на таке майно.
Відповідно до листа Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності № 06-10/206 від 11.04.2001р. у нормах Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» мова може йти лише про виручку від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг), що належить суб’єкту підприємницької діяльності - фізичній особі за правом власності.
Аналогічні роз’яснення є у листах Держпідприємництва за №2-211/4273 від 01.11.00р., №1-221/6346 від 24.10.01р., №2151 від 05.04.04р., №9375 від 26.10.05р., №2274 від 24.03.06р., №2588 від 04.04.06р. и позже тоже есть у меня на работе. И другие организации писали.
У листі ДПАУ за № 1/2/15-1314 від 03.01.01р., підписаним М. Азаровим та №14724/7/15-1317 від 07.11.00р. зазначено, що у випадку, якщо суб’єкт підприємницької діяльності, який знаходиться на єдиному податку здійснює свою діяльність на підставі договорів комісії та інших цивільно-правових договорів і з врахуванням того, що кошти, які надходять на розрахунковий рахунок підприємства, є транзитними і він не має права власності на такі кошти, то при визначені суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для нарахування єдиного податку ці кошти не включаються до бази оподаткування.
Отже, в суб’єкта малого підприємництва, що здійснює свою діяльність на підставі експедиторських договорів, оподаткуванню підлягає виручка, яка належить такому суб’єкту підприємницької діяльності від реалізації ним своїх послуг експедирування.
Зазначений порядок визначення обсягу виручки від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг) однаковий для будь-якого комісіонера - платника єдиного податку, оскільки у відповідності з принципами рівності і недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, вказаними в ст. 3 Закону України «Про систему оподаткування», до суб’єктів господарювання (юридичним і фізичним особам, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків по сплаті податків і зборів (обов’язкових платежів) повинен бути забезпечений однаковий підхід.
Відповідно до ст.51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом.
Також хочемо зауважити, що всупереч вищезгаданого Закону України та Цивільного кодексу, податкові роз’яснення, на які посилається ДПІ та ДПА в своїх рішеннях по скаргах експедиторів, розділяють розуміння суми виручки для нарахування єдиного податку для СПД-ФО та СПД-ЮО, вважаючи, що обсяг виручки для експедитора-ЮО являється об’єктом оподаткування, а для експедитора-ФО – ні.
В листах-розясненнях ДПАУ №1803/Г/17-0415 від 28.01.08р., №14735/7/17-0417 від 14.07.09р. та №28729/7/15-0117 від 24.12.09р., №1653/6/31-4018 від 19.02.10р. (протилежні, без правової бази та логічного змісту - №24715/7/15-0417 від 28.12.06р. та №4441/6/15-0416 від 08.05.07р., в підтвердження чого є лист №6904/6/15-0416 від 23.06.06р.) та в інших своїх листах, більшість з яких підписана Лекарем С., висловлюється протизаконна позиція контролюючого органу, яка заключається в перекручуванні чинного законодавства та дискримінації підприємців-фізичних осіб (стосовно юридичних осіб), що обрали спрощену систему оподаткування по наданню посередницьких послуг (експедиторських, брокерських, агенських та комісійної торгівлі).
Навіть в положенні Проекту податкового кодексу від 16.06.10р. за №6509/П в ст. 3.3 розділу XІV вказано, що за договорами доручення та транспортного експедирування об’єктом оподаткування є сума винагороди повіреного.
У рішеннях ДПІ та ДПА про результати розгляду скарг експедиторів податківці посилаються на ті свої податкові роз’яснення, в яких йде мова про те, що в обсяг своєї виручки експедитор повинен включати суми позареалізаційних доходів та виручку від іншої реалізації, але хочемо зазначити, що транзитні кошти, на які експедитор не набуває прав власності, не входять ні до суми позареалізаційних доходів, ні до виручки від іншої реалізації. Роз’яснення складу даних сум можна знайти в листі ДПАУ від 23.06.06р. за №6904/6/15-0416, а також визначення складу сум позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації наведені в Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат СМП-ЮО, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженим наказом ДПА України від 12.10.99р. №554, де зазначено, що дані надходження отримуються від продажу. Продаж, як зазначалось вище, передбачає передачу прав власності, а експедитор на транспортні послуги та транзитні кошти права власності не набуває. Тому транзитні кошти, що надходять Експедитору на його р/р і призначені для обов’язкового перерахунку Перевізникам не можуть бути віднесеними до суми позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації Експедитора.
Податківці в своїх рішеннях на скарги експедиторів роблять висновки, що сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності - платником єдиного податку на розрахунковий рахунок за здійснення операцій з послуг організації вантажних перевезень, яка включає в себе і суму винагороди, вважається виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), але при цьому, напевно, помилково мають на увазі, що послуги по виду діяльності «Перевезення вантажів» підкласу «Діяльність автомобільного вантажного транспорту» входить до підкласу «Організація перевезення вантажів», бо згідно КВЕДу послуги наведених видів економічної діяльності належать навіть до різних розділів класифікатора. Тобто, послуги по організації перевезення вантажів не містять в собі транспортних послуг.
Окремо хочемо зазначити, що з 2000 року нормативно-правові акти, що регулюють діяльність ФО-П (не платника ПДВ) та право його знаходження на спрощеній системі оподаткування не змінювались.
З часу виходу Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування…» по окремих положеннях нормативно-правових актів стосовно комісіонерів, експедиторів, брокерів та агентів різними контролюючими органами було надано безліч протирічних оприлюднених податкових роз’яснень, тому для правильного (з бачення податкової) ведення своєї господарської діяльності та недопущення помилок, деякі підприємці зверталися до ДПІ, в якому обслуговувались, за наданням індивідуальних податкових роз’яснень, в даних індивідуальних роз’ясненнях зазначалось, що в обсяг виручки від наданих експедиторських послуг експедитор не повинен включати транзитні кошти, а лише включати комісійну винагороду, розмір якої визначений умовами договору.
Але при розгляді скарг податкові органи індивідуальні податкові роз’яснення, які приймають сторону експедитора, грубо ігнорують.
ДПС при розгляді скарг керується лише окремими своїми роз’ясненнями, а не нормативно-правовою базою, але варто відмітити, що в пп. «г» пп. 4.4.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», вказано, що «Податкове роз’яснення не має сили нормативно-правового акта», але в цьому ж Законі в пп. «д» пп. 4.4.2 зазначено: « Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз’яснення» .
Враховуючи зміст договорів про надання транспортно-експедиційних послуг, положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», рішення судів за відповідною категорією справ (Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2009р. у справі № 2-а-7638/07, Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.09р. у справі №22-а-295/09, Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06,2009р. у справі № 22-а-20690/08, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 26.05.09р. у справі №К-4875/08, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.09.2009р. у справі № К-17482/08, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 30.10.2008р. у справі № К-275/07, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.11.09р. у справі №К-14073/08) слід вважати, що Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування…» передбачає граничний розмір виручки за товари, роботи, послуги, здійснені самим суб’єктом підприємництва, тому при встановленні розміру виручки необхідно враховувати лише кошти, які надійшли за роботи, товари послуги, які надані самим платником єдиного податку. У випадку договорів експедирування це лише кошти, надані за відповідні послуги, тому кошти, які отримані від замовника експедиційних послуг і використані для оплати послуг перевізника, не являються виручкою експедитора від реалізації товарів (робіт, послуг).
Проаналізувавши аналогічні справи, які знаходяться в Єдиному реєстрі судових рішень, ми прийшли до висновку, що до кінця 2009 року судові рішення приймалися (за виключенням одиничних випадків) на користь платників податку, але після виходу Постанови Верховного суду України від 19.01.10р. за №10/01 визначення обсягу виручки від реалізації посередницьких послуг експедиторів, брокерів, комісіонерів та агентів внесла плутанину вже і в судові інстанції. Як приклад, можна навести рішення одного судді Вищого Адміністративного суду по чотирьох аналогічних справах: 1- №К-275/07 від 30.10.08р., 2- №К17482/08 від 10.09.09р., 3- №К-23529/07 від 25.03.10р., 4- № К-10011/08 від 25.03.10р., де до кінця 2009 року рішення (по двох перших справах) приймаються на користь платників податку, а в 2010 році (по двох останніх справах) – на користь податкових органів.
Хоча 11.03.10р. по справі №1-1/2010 Конституційний суд України вирішив, що «конституційний статус Верховного Суду України не передбачає наділення його законодавцем повноваженнями суду касаційної інстанції щодо рішень вищих спеціалізованих судів, які реалізують повноваження касаційної інстанції» та 20.04.10р. Верховний суд України знову переглядає касаційне рішення Вищого Адміністративного суду і видає аналогічну Постанову, що була прийнята 19.01.10р.
Намічена тенденція щодо знищення посередників-спрощенців підтверджується також Законом України «Про державний бюджет України на 2010р.», в ст.21 якої передбачено: «Зобов’язати органи державної податкової служби України оскаржувати рішення усіх судових інстанцій, що прийняті не на користь держави, до прийняття остаточного рішення Верховним Судом України».
Ще до прийняття Податкового кодексу, що планується ввести в дію з початку 2011року, зміст проекту (затвердженого на Верховній Раді України 16.06.10р.) якого, жорстко обмежує діяльність посередників, вже в 2010 році почалася гонитва та знищення підприємців-спрощенців, в т.ч. експедиторів.
Хочемо зазначити, що на даний час всі нормативно-правові акти, на які ми посилаємося в даному зверненні є чинними. Саме їх ми дотримуємося при веденні своєї господарської діяльності.
Гірко сприймати той факт, що контролюючий орган нашої держави – податкова, яка замість того, щоб виконувати свої безпосередні завдання, передбачені в статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та дотримуватись чинного законодавства, сама порушує закони та зайняла позицію терору середнього класу та його знищення шляхом залякування, неправомірного і безпідставно частого «закидання» підприємця необґрунтованими обширними запитами, перевірками, що відволікають підприємця від його основної роботи, поверхневого ознайомлення з частим перекручуванням інформації, що поступає від підприємця, а також надання платникам податків частих протирічних необґрунтованих роз’яснень, ігнорування контролюючими органами чинного законодавства та своїх же роз’яснень.
Просимо звернути увагу на те, що, коли на даний час чинне законодавство обмежує права контролюючих органів та передбачає відповідальність службових осіб за свої дії, але при цьому відбувається свавілля податкових органів, а, якщо в Податковому кодексі, проект якого передбачає наділення податкових органів необмеженими правами та відсутністю відповідальності службових осіб, ці принципи залишаться, то прийнятий Податковий кодекс виступатиме інструментом:
• знищення суб’єктів підприємницької діяльності та середнього класу, що призведе до збільшення безробіття та зубожіння українського народу, країни;
• подразником народної непокори та масових заворушень.
Враховуючи масові перевірки в 2010 році та незадовільні результати розгляду органами ДПС скарг платників єдиного податку на неправомірні дії ДПІ щодо насильного та безпідставного переводу їх на загальну систему оподаткування випливає висновок, що ДПІ за підтримки ДПА вищих інстанцій, всупереч чинного законодавства, вибрали експедиторів-спрощенців об’єктом для штучного наповнення бюджету, чим ставлять під сумнів компетентність та авторитетність своїх раніше прийнятих рішень та компрометують не лише всю структуру контролюючого органу, але і владу вцілому.
Хочемо зауважити, що, при нарахуванні неправомірних шестизначних податків та штрафів, бюджет не зможе наповнюватись, бо нарахування йде за попередні періоди та на неправомірні податки. У більшості експедиторів таких коштів просто немає. Надходження до бюджету за рахунок єдиного податку від таких експедиторів також припиняться, бо податкові органи їм забороняють працювати на спрощеній системі оподаткування, а видатки з державного бюджету збільшаться за рахунок поповнення експедиторами лави безробітних. Від такого державницького підходу в програші лишається також і державний бюджет. За такої ситуації сім’ї експедиторів приречені на злидні та поневіряння. Зменшиться споживча здатність населення, що в свою чергу, задіне і інші сфери господарської діяльності (в т.ч. виробників продукції). Розпочнеться ланцюгова реакція по занепаду всієї економіки країни…
Для підтримки високого іміджу влади, просимо:
1. розглянути наше звернення та сприяти вирішенню наших проблем в правовому полі;
2. для запобігання зловживань податковими органами та уникнення знищення платників єдиного податку, що набувають замовний характер, проаналізувати рішення Державних податкових органів в розрізі судових рішень різних рівнів по спірних справах СПД, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування та обрали своїм видом діяльності «Організацію перевезення вантажів»;
3. проаналізувати рішення суддів, та дати їм оцінку, по адміністративних справах судів усіх рівнів по питаннях визначення граничної межі знаходження експедитора (чи прирівняного до нього посередника) на спрощеній системі оподаткування та запустити механізм захисту СПД від дискримінації з боку податкових органів та судочинства;
4. якщо даних доказів виявиться не достатньо для того, щоб визнати, що в обсяг виручки від реалізації послуг по організації перевезення вантажів не входять транзитні кошти, то, як суб’єкта права на конституційне подання просимо Вас клопотати Конституційний суд України дати офіційне тлумачення обсягу виручки від реалізації послуг експедитора по організації перевезення вантажів в Указі Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»;
5. для уникнення зловживань контролюючими органами в майбутньому, сприяти внесення в Податковий кодекс:
5.1. обмеження прав податкових органів та введення відповідальності посадових осіб за свої вчинки;
5.2. визначення доходу СПД, що надає послуги, виконує роботи за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентським договором в чотирнадцятому розділі Кодексу.
6. зупинити незаконне знищення підприємців.
З повагою, ФО –П Експедитори.
Президентові України
В.Ф.Януковичу
Прем’єр-Міністрові України
М.Я.Азарову
Голові Верховної Ради України
В.М.Литвину
Уповноваженій Верховної Ради з прав людини
Н.І. Карпачовій
Міністру юстиції України
О.В. Лавриновичу
Віце-прем’єр-міністру України
С.Л. Тігіпку
З В Е Р Н Е Н Н Я
З великим обуренням на дії податкових органів звертаються до Вас фізичні особи – підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування по виду економічної діяльності «Організація перевезення вантажів», що містить в собі надання послуг по транспортному експедируванню (далі – експедитори).
Експедирування вантажів – дуже необхідний допоміжний вид діяльності при перевезенні вантажів для вантажовласників (в т.ч. виробників), що дозволяє зекономити час на пошук оптимального перевізника, який здійснить якісно та вчасно перевезення вантажу по мінімальній ціні за рахунок того, що експедитор підбере перевізнику зворотнє завантаження. Таким чином, це дозволяє вантажовласнику мінімізувати собівартість своєї продукції, а при експорті – бути більш конкурентоспроможним серед інших експортерів аналогічної продукції, а перевізнику зменшити власні витрати за рахунок відсутності порожнього пробігу.
Вартість допоміжного виду діяльності, через його низьку фондомісткість, можна зменшити лише через користування послугами СПД, які застосовують спрощену систему оподаткування. Враховуючи високу вартість пального та високу ціну технічного обслуговування вантажних автомобілів та значні відстані, на які доставляються вантажі, вартість одного рейсу може сягати значних розмірів. Винагорода експедитора при цьому може складати менше 1% від вартості перевезення, тому, якщо в допустимий граничний ліміт права знаходження експедитора на спрощеній системі оподаткування враховувати надходження, які призначені для оплати вартості перевезення (транзитні кошти), то такий вид діяльності на спрощеній системі оподаткування може зникнути взагалі.
Справа в тому, що з початку 2010 року багато підприємців-експедиторів потерпають від безпідставних перевірок з боку податкової. Перевірки здійснюються за три останніх роки, у акті результатів яких, перевіряючі невірно роблять висновок, що всі надходження на розрахунковий рахунок експедитора є його виручкою, тобто в обсяг виручки від реалізації наданих експедитором посередницьких послуг зараховують транзитні кошти, на які експедитори не мають права власності, що належать обов’язковому перерахуванню третім особам. Через це переводять експедиторів заднім числом на загальну систему оподаткування, при цьому нараховують величезні податки та штрафні санкції, які вимірюються 6-ти значними цифрами. Наші заперечення, доводи в скаргах з посиланням на нормативно-правові акти, результати позапланових перевірок за ці ж періоди, індивідуальні роз’яснення безпосередньо надані ДПІ експедиторам повністю грубо ігноруються.
Перевіряючими довільно і неправомірно тлумачаться норми чинного законодавства, без врахування приписів ч. 8 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», п. 1.31 та п. 7.9.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, положень розділу 4. Національного класифікатора КВЕД та інших нормативно-правових актів.
Влаштовуючи безпідставні перевірки податкові органи порушують нормальний режим роботи, чим порушують п.2 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а також при розгляді скарг в податкових органах не мають свого застосування п. 4.4.1. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з якого у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Податкова стосовно експедиторів виступає агресором та рекетиром, чим компрометує не лише контролюючий орган як структуру, але і владу вцілому.
Обгрунтування позиції платників єдиного податку - експедиторів.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою системи національних класифікаторів. КВЕД прийнятий наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. №375, який розроблено на базі міжнародної статистичної класифікації видів діяльності Європейського Союзу. Згідно класифікатора, «перевезення різних вантажів» (крім водного та авіаційного) відносяться до розділу №60 видів економічної діяльності «Діяльність наземного транспорту» до підкласу 60.24.0 «Діяльність автомобільного вантажного транспорту», а розділ КВЕДУ за №63 «Додаткові транспортні послуги та допоміжні операції» містить в собі підклас №63.40.0 «Організація перевезення вантажів», що включає в себе «Експедицію вантажів».
Отже, послуги по організації перевезення вантажів (експедиційні) не містять в собі послуги в сфері діяльності автомобільного вантажного транспорту (перевезення / транспортування вантажів).
Статтею 306 Господарського кодексу України встановлено, що саме допоміжним видом діяльності, пов’язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.
Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України та ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», що являється основним нормативно-правовим актом, який регулює економічний вид діяльності «Організація перевезення вантажів», за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
З умов договорів доручення на надання транспортно-експедиційних послуг, укладених між експедитором-повіреним та замовниками-довірителями, експедитор-повірений від свого імені та за рахунок замовника-довірителя заключає договір-заявку з третьою особою для здійснення перевезення вантажів, саме перевізник несе відповідальність за доставку вантажу, експедитор виступає в якості посередника-комісіонера та не набуває права власності на кошти, призначені для оплати вартості перевезення. Сума комісійної винагороди визначається згідно підписаних документів на перевезення вантажу із замовником-довірителем та перевізником. Таким чином, винагородою експедитора є кошти, які залишилися на його р/р, з перерахованих замовником, після розрахунків з перевізниками.
З вищенаведеного випливає, що:
• послуги згідно свідоцтва платника єдиного податку по виду діяльності «Організація перевезення вантажів» надаються лише посередницькі – експедиційні, що не містять в собі надання транспортних послуг;
• через особливості даного виду діяльності на розрахунковий рахунок експедитора поступають також і транзитні кошти, на які він не має права власності, вони призначені для оплати вартості транспортних послуг (перерахуванню виконавцям послуг транспортування – перевізникам);
• обсягом виручки від реалізації наданих експедиційних послуг, які належать експедитору за правом власності, являється комісійна винагорода експедитора, що залишається на його р/р після розрахунків з виконавцями транспортних послуг.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює спрощену систему оподаткування є Указ Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», де вказано, що спрощена система запроваджується для фізичних осіб – підприємців, обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Виручкою від реалізації послуг вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок за здійснення операцій з продажу послуг. Окремо в цій же статті визначена і виручка від продажу основних фондів як «різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу». Ні в цьому законодавчому акті, ні в інших нормативно-правових актах немає згадки про те, що методика визначення виручки може бути різною в залежності від мети використання цього визначення. Отже, зазначеною статтею Указу передбачено виручку від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг), що належить суб’єкту господарювання за правом власності, так як Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” (п.31 стаття 1) визначено, що продаж товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату. Таке ж положення міститься і в Законі України "Про податок на додану вартість" (п. 1.4 ст. 1 Закону). В п. 7.9.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” також зазначено, що не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку на підставі договорів, що не передбачають передачі права власності на таке майно.
Відповідно до листа Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності № 06-10/206 від 11.04.2001р. у нормах Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» мова може йти лише про виручку від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг), що належить суб’єкту підприємницької діяльності - фізичній особі за правом власності.
Аналогічні роз’яснення є у листах Держпідприємництва за №2-211/4273 від 01.11.00р., №1-221/6346 від 24.10.01р., №2151 від 05.04.04р., №9375 від 26.10.05р., №2274 від 24.03.06р., №2588 від 04.04.06р. и позже тоже есть у меня на работе. И другие организации писали.
У листі ДПАУ за № 1/2/15-1314 від 03.01.01р., підписаним М. Азаровим та №14724/7/15-1317 від 07.11.00р. зазначено, що у випадку, якщо суб’єкт підприємницької діяльності, який знаходиться на єдиному податку здійснює свою діяльність на підставі договорів комісії та інших цивільно-правових договорів і з врахуванням того, що кошти, які надходять на розрахунковий рахунок підприємства, є транзитними і він не має права власності на такі кошти, то при визначені суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для нарахування єдиного податку ці кошти не включаються до бази оподаткування.
Отже, в суб’єкта малого підприємництва, що здійснює свою діяльність на підставі експедиторських договорів, оподаткуванню підлягає виручка, яка належить такому суб’єкту підприємницької діяльності від реалізації ним своїх послуг експедирування.
Зазначений порядок визначення обсягу виручки від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг) однаковий для будь-якого комісіонера - платника єдиного податку, оскільки у відповідності з принципами рівності і недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, вказаними в ст. 3 Закону України «Про систему оподаткування», до суб’єктів господарювання (юридичним і фізичним особам, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків по сплаті податків і зборів (обов’язкових платежів) повинен бути забезпечений однаковий підхід.
Відповідно до ст.51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом.
Також хочемо зауважити, що всупереч вищезгаданого Закону України та Цивільного кодексу, податкові роз’яснення, на які посилається ДПІ та ДПА в своїх рішеннях по скаргах експедиторів, розділяють розуміння суми виручки для нарахування єдиного податку для СПД-ФО та СПД-ЮО, вважаючи, що обсяг виручки для експедитора-ЮО являється об’єктом оподаткування, а для експедитора-ФО – ні.
В листах-розясненнях ДПАУ №1803/Г/17-0415 від 28.01.08р., №14735/7/17-0417 від 14.07.09р. та №28729/7/15-0117 від 24.12.09р., №1653/6/31-4018 від 19.02.10р. (протилежні, без правової бази та логічного змісту - №24715/7/15-0417 від 28.12.06р. та №4441/6/15-0416 від 08.05.07р., в підтвердження чого є лист №6904/6/15-0416 від 23.06.06р.) та в інших своїх листах, більшість з яких підписана Лекарем С., висловлюється протизаконна позиція контролюючого органу, яка заключається в перекручуванні чинного законодавства та дискримінації підприємців-фізичних осіб (стосовно юридичних осіб), що обрали спрощену систему оподаткування по наданню посередницьких послуг (експедиторських, брокерських, агенських та комісійної торгівлі).
Навіть в положенні Проекту податкового кодексу від 16.06.10р. за №6509/П в ст. 3.3 розділу XІV вказано, що за договорами доручення та транспортного експедирування об’єктом оподаткування є сума винагороди повіреного.
У рішеннях ДПІ та ДПА про результати розгляду скарг експедиторів податківці посилаються на ті свої податкові роз’яснення, в яких йде мова про те, що в обсяг своєї виручки експедитор повинен включати суми позареалізаційних доходів та виручку від іншої реалізації, але хочемо зазначити, що транзитні кошти, на які експедитор не набуває прав власності, не входять ні до суми позареалізаційних доходів, ні до виручки від іншої реалізації. Роз’яснення складу даних сум можна знайти в листі ДПАУ від 23.06.06р. за №6904/6/15-0416, а також визначення складу сум позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації наведені в Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат СМП-ЮО, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженим наказом ДПА України від 12.10.99р. №554, де зазначено, що дані надходження отримуються від продажу. Продаж, як зазначалось вище, передбачає передачу прав власності, а експедитор на транспортні послуги та транзитні кошти права власності не набуває. Тому транзитні кошти, що надходять Експедитору на його р/р і призначені для обов’язкового перерахунку Перевізникам не можуть бути віднесеними до суми позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації Експедитора.
Податківці в своїх рішеннях на скарги експедиторів роблять висновки, що сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності - платником єдиного податку на розрахунковий рахунок за здійснення операцій з послуг організації вантажних перевезень, яка включає в себе і суму винагороди, вважається виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), але при цьому, напевно, помилково мають на увазі, що послуги по виду діяльності «Перевезення вантажів» підкласу «Діяльність автомобільного вантажного транспорту» входить до підкласу «Організація перевезення вантажів», бо згідно КВЕДу послуги наведених видів економічної діяльності належать навіть до різних розділів класифікатора. Тобто, послуги по організації перевезення вантажів не містять в собі транспортних послуг.
Окремо хочемо зазначити, що з 2000 року нормативно-правові акти, що регулюють діяльність ФО-П (не платника ПДВ) та право його знаходження на спрощеній системі оподаткування не змінювались.
З часу виходу Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування…» по окремих положеннях нормативно-правових актів стосовно комісіонерів, експедиторів, брокерів та агентів різними контролюючими органами було надано безліч протирічних оприлюднених податкових роз’яснень, тому для правильного (з бачення податкової) ведення своєї господарської діяльності та недопущення помилок, деякі підприємці зверталися до ДПІ, в якому обслуговувались, за наданням індивідуальних податкових роз’яснень, в даних індивідуальних роз’ясненнях зазначалось, що в обсяг виручки від наданих експедиторських послуг експедитор не повинен включати транзитні кошти, а лише включати комісійну винагороду, розмір якої визначений умовами договору.
Але при розгляді скарг податкові органи індивідуальні податкові роз’яснення, які приймають сторону експедитора, грубо ігнорують.
ДПС при розгляді скарг керується лише окремими своїми роз’ясненнями, а не нормативно-правовою базою, але варто відмітити, що в пп. «г» пп. 4.4.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», вказано, що «Податкове роз’яснення не має сили нормативно-правового акта», але в цьому ж Законі в пп. «д» пп. 4.4.2 зазначено: « Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз’яснення» .
Враховуючи зміст договорів про надання транспортно-експедиційних послуг, положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», рішення судів за відповідною категорією справ (Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2009р. у справі № 2-а-7638/07, Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.09р. у справі №22-а-295/09, Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06,2009р. у справі № 22-а-20690/08, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 26.05.09р. у справі №К-4875/08, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.09.2009р. у справі № К-17482/08, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 30.10.2008р. у справі № К-275/07, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.11.09р. у справі №К-14073/08) слід вважати, що Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування…» передбачає граничний розмір виручки за товари, роботи, послуги, здійснені самим суб’єктом підприємництва, тому при встановленні розміру виручки необхідно враховувати лише кошти, які надійшли за роботи, товари послуги, які надані самим платником єдиного податку. У випадку договорів експедирування це лише кошти, надані за відповідні послуги, тому кошти, які отримані від замовника експедиційних послуг і використані для оплати послуг перевізника, не являються виручкою експедитора від реалізації товарів (робіт, послуг).
Проаналізувавши аналогічні справи, які знаходяться в Єдиному реєстрі судових рішень, ми прийшли до висновку, що до кінця 2009 року судові рішення приймалися (за виключенням одиничних випадків) на користь платників податку, але після виходу Постанови Верховного суду України від 19.01.10р. за №10/01 визначення обсягу виручки від реалізації посередницьких послуг експедиторів, брокерів, комісіонерів та агентів внесла плутанину вже і в судові інстанції. Як приклад, можна навести рішення одного судді Вищого Адміністративного суду по чотирьох аналогічних справах: 1- №К-275/07 від 30.10.08р., 2- №К17482/08 від 10.09.09р., 3- №К-23529/07 від 25.03.10р., 4- № К-10011/08 від 25.03.10р., де до кінця 2009 року рішення (по двох перших справах) приймаються на користь платників податку, а в 2010 році (по двох останніх справах) – на користь податкових органів.
Хоча 11.03.10р. по справі №1-1/2010 Конституційний суд України вирішив, що «конституційний статус Верховного Суду України не передбачає наділення його законодавцем повноваженнями суду касаційної інстанції щодо рішень вищих спеціалізованих судів, які реалізують повноваження касаційної інстанції» та 20.04.10р. Верховний суд України знову переглядає касаційне рішення Вищого Адміністративного суду і видає аналогічну Постанову, що була прийнята 19.01.10р.
Намічена тенденція щодо знищення посередників-спрощенців підтверджується також Законом України «Про державний бюджет України на 2010р.», в ст.21 якої передбачено: «Зобов’язати органи державної податкової служби України оскаржувати рішення усіх судових інстанцій, що прийняті не на користь держави, до прийняття остаточного рішення Верховним Судом України».
Ще до прийняття Податкового кодексу, що планується ввести в дію з початку 2011року, зміст проекту (затвердженого на Верховній Раді України 16.06.10р.) якого, жорстко обмежує діяльність посередників, вже в 2010 році почалася гонитва та знищення підприємців-спрощенців, в т.ч. експедиторів.
Хочемо зазначити, що на даний час всі нормативно-правові акти, на які ми посилаємося в даному зверненні є чинними. Саме їх ми дотримуємося при веденні своєї господарської діяльності.
Гірко сприймати той факт, що контролюючий орган нашої держави – податкова, яка замість того, щоб виконувати свої безпосередні завдання, передбачені в статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та дотримуватись чинного законодавства, сама порушує закони та зайняла позицію терору середнього класу та його знищення шляхом залякування, неправомірного і безпідставно частого «закидання» підприємця необґрунтованими обширними запитами, перевірками, що відволікають підприємця від його основної роботи, поверхневого ознайомлення з частим перекручуванням інформації, що поступає від підприємця, а також надання платникам податків частих протирічних необґрунтованих роз’яснень, ігнорування контролюючими органами чинного законодавства та своїх же роз’яснень.
Просимо звернути увагу на те, що, коли на даний час чинне законодавство обмежує права контролюючих органів та передбачає відповідальність службових осіб за свої дії, але при цьому відбувається свавілля податкових органів, а, якщо в Податковому кодексі, проект якого передбачає наділення податкових органів необмеженими правами та відсутністю відповідальності службових осіб, ці принципи залишаться, то прийнятий Податковий кодекс виступатиме інструментом:
• знищення суб’єктів підприємницької діяльності та середнього класу, що призведе до збільшення безробіття та зубожіння українського народу, країни;
• подразником народної непокори та масових заворушень.
Враховуючи масові перевірки в 2010 році та незадовільні результати розгляду органами ДПС скарг платників єдиного податку на неправомірні дії ДПІ щодо насильного та безпідставного переводу їх на загальну систему оподаткування випливає висновок, що ДПІ за підтримки ДПА вищих інстанцій, всупереч чинного законодавства, вибрали експедиторів-спрощенців об’єктом для штучного наповнення бюджету, чим ставлять під сумнів компетентність та авторитетність своїх раніше прийнятих рішень та компрометують не лише всю структуру контролюючого органу, але і владу вцілому.
Хочемо зауважити, що, при нарахуванні неправомірних шестизначних податків та штрафів, бюджет не зможе наповнюватись, бо нарахування йде за попередні періоди та на неправомірні податки. У більшості експедиторів таких коштів просто немає. Надходження до бюджету за рахунок єдиного податку від таких експедиторів також припиняться, бо податкові органи їм забороняють працювати на спрощеній системі оподаткування, а видатки з державного бюджету збільшаться за рахунок поповнення експедиторами лави безробітних. Від такого державницького підходу в програші лишається також і державний бюджет. За такої ситуації сім’ї експедиторів приречені на злидні та поневіряння. Зменшиться споживча здатність населення, що в свою чергу, задіне і інші сфери господарської діяльності (в т.ч. виробників продукції). Розпочнеться ланцюгова реакція по занепаду всієї економіки країни…
Для підтримки високого іміджу влади, просимо:
1. розглянути наше звернення та сприяти вирішенню наших проблем в правовому полі;
2. для запобігання зловживань податковими органами та уникнення знищення платників єдиного податку, що набувають замовний характер, проаналізувати рішення Державних податкових органів в розрізі судових рішень різних рівнів по спірних справах СПД, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування та обрали своїм видом діяльності «Організацію перевезення вантажів»;
3. проаналізувати рішення суддів, та дати їм оцінку, по адміністративних справах судів усіх рівнів по питаннях визначення граничної межі знаходження експедитора (чи прирівняного до нього посередника) на спрощеній системі оподаткування та запустити механізм захисту СПД від дискримінації з боку податкових органів та судочинства;
4. якщо даних доказів виявиться не достатньо для того, щоб визнати, що в обсяг виручки від реалізації послуг по організації перевезення вантажів не входять транзитні кошти, то, як суб’єкта права на конституційне подання просимо Вас клопотати Конституційний суд України дати офіційне тлумачення обсягу виручки від реалізації послуг експедитора по організації перевезення вантажів в Указі Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»;
5. для уникнення зловживань контролюючими органами в майбутньому, сприяти внесення в Податковий кодекс:
5.1. обмеження прав податкових органів та введення відповідальності посадових осіб за свої вчинки;
5.2. визначення доходу СПД, що надає послуги, виконує роботи за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентським договором в чотирнадцятому розділі Кодексу.
6. зупинити незаконне знищення підприємців.
З повагою, ФО –П Експедитори.
Авторизуйтесь для возможности отправлять сообщения
Новые темы
Похожие темы