Рус
Страница: 71 Проект налогового кодекса
8521 передан на подпись 09.11.11. Текст есть на сайте ВР.
Спасибо . Поищу .
АЗАРОВ: ПОТНЯКИ ПОДАТКІВ
Виталина
Новость дня: президент одобрил новшества для упрощенцев
18.11.2011 16:35
Закон предусматривает увеличение допустимого объема оборота для всех групп предпринимателей, при этом сумма налога снижается
С нового года упрощенцы будут жить по новым правилам. Сегодня президент Виктор Янукович подписал Закон № 4014-VI "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины относительно упрощенной системы налогообложения, учета и отчетности".
Как известно, закон был повторно принят парламентом с учетом предложений главы государства 4 ноября. Первоначально он был принят 20 октября, однако 3 ноября глава государства применил к нему право вето.
Законом упрощенцы разделены по категориям. Первая - предприниматели с годовым оборотом до 150 тыс.грн., для них предусмотрен единый налог в размере от 10 до 100 грн. в месяц. Вторая группа: оборот до 1 млн.грн. при 10 наемных сотрудниках, налог - от 20 до 200 грн. К третьей группе отнесены физлица с оборотом до 3 млн.грн. при 20 наемных сотрудниках, налог для них составит 3% от дохода при уплате НДС, и 5% - при включении НДС в состав единого налога. И четвертая группа - юрлица с оборотом до 5 млн.грн. при 50 наемных сотрудниках. Ставка для них определяется так же, как и для третьей группы.
Закон также позволяет физлицам на едином налоге регистрироваться плательщиками НДС, а также позволяет плательщику налога на прибыль относить к расходам средства, потраченные на приобретение товаров(работ, услуг) у упрощенцев, но перечень доходов и расходов плательщики налога на прибыль должны будут учитывать в разрезе контрагентов-плательщиков единого налога.
Допустимый объем оборота увеличивается в 2-6 раз для всех групп предпринимателей, при этом сумма уплачиваемого налога снижается в два раза по сравнению с действующими ставками.
Кроме того, законом установлен перечень субъектов, не имеющих права воспользоваться упрощенной системой налогообложения. В частности, к таковым отнесены: субъекты, осуществляющие деятельность в сфере азартных игр, обмена валют, производства, продажи, экспорта и импорта подакцизных товаров; продажи предметов искусства и антиквариата и проч., а также ФЛП-аудиторы, страховые брокеры, нерезиденты и т.д.
Как заявила ранее в интервью ЛІГАБізнесІнформ, лидер Всеукраинского объединения малого и среднего бизнеса "Фортеця" Оксана Продан, лучшего закона в ближайшие годы ждать не приходится. "Принятый закон действительно расширяет возможности для работы. Я лично и представители бизнеса, с которыми мы работали (а это десятки организаций со всей Украины), довольны принятым проектом. Мы считаем, что и оборот, и ставка для всех категорий - адекватные и отвечают сегодняшним реалиям. Кроме того, принятый закон должен предотвратить использование схем минимизации налогов и вместе с тем дать возможность работать на упрощенной системе", - заявила Продан.
При работе над законопроектом по упрощенцам депутатам удалось учесть позиции всех сторон, заявлял председатель парламентского комитета по вопросам финансов, банковской деятельности, налоговой и таможенной политики, регионал Виталий Хомутынник.
ЛIГАБiзнесIнформ
Информационное агентство
www.liga.net
Теги: налогообложение, предпринимательство
18.11.2011 16:35
Закон предусматривает увеличение допустимого объема оборота для всех групп предпринимателей, при этом сумма налога снижается
С нового года упрощенцы будут жить по новым правилам. Сегодня президент Виктор Янукович подписал Закон № 4014-VI "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины относительно упрощенной системы налогообложения, учета и отчетности".
Как известно, закон был повторно принят парламентом с учетом предложений главы государства 4 ноября. Первоначально он был принят 20 октября, однако 3 ноября глава государства применил к нему право вето.
Законом упрощенцы разделены по категориям. Первая - предприниматели с годовым оборотом до 150 тыс.грн., для них предусмотрен единый налог в размере от 10 до 100 грн. в месяц. Вторая группа: оборот до 1 млн.грн. при 10 наемных сотрудниках, налог - от 20 до 200 грн. К третьей группе отнесены физлица с оборотом до 3 млн.грн. при 20 наемных сотрудниках, налог для них составит 3% от дохода при уплате НДС, и 5% - при включении НДС в состав единого налога. И четвертая группа - юрлица с оборотом до 5 млн.грн. при 50 наемных сотрудниках. Ставка для них определяется так же, как и для третьей группы.
Закон также позволяет физлицам на едином налоге регистрироваться плательщиками НДС, а также позволяет плательщику налога на прибыль относить к расходам средства, потраченные на приобретение товаров(работ, услуг) у упрощенцев, но перечень доходов и расходов плательщики налога на прибыль должны будут учитывать в разрезе контрагентов-плательщиков единого налога.
Допустимый объем оборота увеличивается в 2-6 раз для всех групп предпринимателей, при этом сумма уплачиваемого налога снижается в два раза по сравнению с действующими ставками.
Кроме того, законом установлен перечень субъектов, не имеющих права воспользоваться упрощенной системой налогообложения. В частности, к таковым отнесены: субъекты, осуществляющие деятельность в сфере азартных игр, обмена валют, производства, продажи, экспорта и импорта подакцизных товаров; продажи предметов искусства и антиквариата и проч., а также ФЛП-аудиторы, страховые брокеры, нерезиденты и т.д.
Как заявила ранее в интервью ЛІГАБізнесІнформ, лидер Всеукраинского объединения малого и среднего бизнеса "Фортеця" Оксана Продан, лучшего закона в ближайшие годы ждать не приходится. "Принятый закон действительно расширяет возможности для работы. Я лично и представители бизнеса, с которыми мы работали (а это десятки организаций со всей Украины), довольны принятым проектом. Мы считаем, что и оборот, и ставка для всех категорий - адекватные и отвечают сегодняшним реалиям. Кроме того, принятый закон должен предотвратить использование схем минимизации налогов и вместе с тем дать возможность работать на упрощенной системе", - заявила Продан.
При работе над законопроектом по упрощенцам депутатам удалось учесть позиции всех сторон, заявлял председатель парламентского комитета по вопросам финансов, банковской деятельности, налоговой и таможенной политики, регионал Виталий Хомутынник.
ЛIГАБiзнесIнформ
Информационное агентство
www.liga.net
Теги: налогообложение, предпринимательство
но перечень доходов и расходов плательщики налога на прибыль должны будут учитывать в разрезе контрагентов-плательщиков единого налога. Хтось може пояснити, що це означає?
Подскажите пожалуйста, уважаемые коллеги.
При перечислении категорий, указывается колличество работников, но нигде в тексте я не вижу слов - либо "от", либо "до".
Вторая категория - 10 работников - это до 10-ти или десять?
Аналогично, юр.лица - 50 человек - до 50 или как?
Относительно себя интересует - если у меня юр.лицо и до 3 работников, могу я отнестись к 4-й категории с лимитом в 5 милл.? А если я один работник во всех лицах, 5 милл можно?
И если я СПД, без наемных работников, могу себе позволить 3 милл?
Возможно вопрос туповат, но меня мучают смутные сомнения ...
При перечислении категорий, указывается колличество работников, но нигде в тексте я не вижу слов - либо "от", либо "до".
Вторая категория - 10 работников - это до 10-ти или десять?
Аналогично, юр.лица - 50 человек - до 50 или как?
Относительно себя интересует - если у меня юр.лицо и до 3 работников, могу я отнестись к 4-й категории с лимитом в 5 милл.? А если я один работник во всех лицах, 5 милл можно?
И если я СПД, без наемных работников, могу себе позволить 3 милл?
Возможно вопрос туповат, но меня мучают смутные сомнения ...
Александр
Подскажите пожалуйста, уважаемые коллеги.
При перечислении категорий, указывается колличество работников, но нигде в тексте я не вижу слов - либо "от", либо "до".
Вторая категория - 10 работников - это до 10-ти или десять?
Аналогично, юр.лица - 50 человек - до 50 или как?
Относительно себя интересует - если у меня юр.лицо и до 3 работников, могу я отнестись к 4-й категории с лимитом в 5 милл.? А если я один работник во всех лицах, 5 милл можно?
И если я СПД, без наемных работников, могу себе позволить 3 милл?
Возможно вопрос туповат, но меня мучают смутные сомнения ...
При перечислении категорий, указывается колличество работников, но нигде в тексте я не вижу слов - либо "от", либо "до".
Вторая категория - 10 работников - это до 10-ти или десять?
Аналогично, юр.лица - 50 человек - до 50 или как?
Относительно себя интересует - если у меня юр.лицо и до 3 работников, могу я отнестись к 4-й категории с лимитом в 5 милл.? А если я один работник во всех лицах, 5 милл можно?
И если я СПД, без наемных работников, могу себе позволить 3 милл?
Возможно вопрос туповат, но меня мучают смутные сомнения ...
По-моему, написано четко:
2) вторая группа - физические лица - предприниматели
не используют труд наемных лиц или количество лиц, состоящих с ними в трудовых отношениях, одновременно не превышает 10 человек;
объем дохода не превышает 1 000 000 гривен.
3) третья группа - физические лица - предприниматели
не используют труд наемных лиц или количество лиц, состоящих с ними в трудовых отношениях, одновременно не превышает 10 человек;
объем дохода не превышает 3 000 000 гривен;
4) четвертая группа - юридические лица -
среднесписочное количество работников не превышает 50 человек;
объем дохода не превышает 5 000 000 гривен.
Т.е. цифры про количество наемных - это максимальное количество работников.
Предприниатели могут быть либо без наемных, либо наемных максимум 10 человек одновременно.
По юр лицу тоже 50 это максимальное количество работников. Можете быть в одном лице (оформленным, конечно).
Огромное спасибо за разъяснение.
Александр
Официальный текст на сайте ВР появился http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4014-17/page
5 милл можно?
могу себе позволить 3 милл?
.
Если на сегодня Вы не НДС-к а Ваши заказчики НДС-ки, то там большой подводный камень.
Для Вас тыхого життя только до 300 тыс. А потом обязательная регистрация НДС-ком и шагайте до своих 3-5 млн с НДС.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Податкового кодексу України
та деяких інших законодавчих актів України
щодо спрощеної системи оподаткування,
обліку та звітності
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=4014-17
Про внесення змін до Податкового кодексу України
та деяких інших законодавчих актів України
щодо спрощеної системи оподаткування,
обліку та звітності
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=4014-17
Правильно ли я понимаю:по ныне действующему законодательству-единщик может работать и платить только единый и соц.взнос до оборота 500 000грн.По новым изменениям с 1 января 2012г. по итогам 2011г -если в предыдущем периоде оборот превысел 300 000грн.-ты автоматически должен становится и платильщиком НДС.Т.е. своими изменениями ВР практически урезала оборот единщикам на 200 00грн.при этом поставив перед фактом всех еще оставшихся единщиков -никуда не денетесь-будите платить 3%+НДС.![Цитата]()
Цитата (Чмуль В. А., ЧП, 21.11.2011 23:30):![Цитата]()
Цитата (ОПеКС, ООО, 20.11.2011 12:39):
5 милл можно?
могу себе позволить 3 милл?
.
Если на сегодня Вы не НДС-к а Ваши заказчики НДС-ки, то там большой подводный камень.
Для Вас тыхого життя только до 300 тыс. А потом обязательная регистрация НДС-ком и шагайте до своих 3-5 млн с НДС.
5 милл можно?
могу себе позволить 3 милл?
.
Если на сегодня Вы не НДС-к а Ваши заказчики НДС-ки, то там большой подводный камень.
Для Вас тыхого життя только до 300 тыс. А потом обязательная регистрация НДС-ком и шагайте до своих 3-5 млн с НДС.
еще вопрос-первых три месяца года практически работы нет(специфика-стройки города и области).если просто первый квартал стать на общие основания и не вести деятельности (сдавать пустографки),а на второй квартал написать заявление на единый.Насколько я понимаю-нужно будет считать 3 месяца 2012г.+9 месяцев 2011г. и если оборот с платильщиками НДС не более 300тыс.-остаемся на 5%?Так?
5 милл можно?
могу себе позволить 3 милл?
.
Если на сегодня Вы не НДС-к а Ваши заказчики НДС-ки, то там большой подводный камень.
Для Вас тыхого життя только до 300 тыс. А потом обязательная регистрация НДС-ком и шагайте до своих 3-5 млн с НДС.
Юр.лицо у меня плательщик НДС, а СПД нет.
Но для меня основными являются международные перевозки, поэтому вопрос НДС не особо актуален.
Александр
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
01.11.2011 N 1935/11/13-11
Головам апеляційних
адміністративних судів
Законом України від 07.07.2011 N 3609-VI ( 3609-17 ) "Про
внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших
законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм
Податкового кодексу України" (надалі - Закон N 3609-VI), який
набрав чинності 06.08.2011, пункт 56.18 статті 56 Податкового
кодексу України ( 2755-17 ) було викладено в новій редакції.
З метою однакового застосування адміністративними судами
окремих приписів Податкового кодексу України ( 2755-17 ) Вищий
адміністративний суд України звертає увагу на таке.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України
( 2755-17 ) в редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) встановлено,
що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього
Кодексу ( 2755-17 ), платник податків має право оскаржити в суді
податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого
органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент
після отримання такого рішення.
Редакція пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України
( 2755-17 ), чинна до 06.08.2011, мала такий зміст: "З урахуванням
строків давності платник податків має право оскаржити в суді
податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого
органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент
після отримання такого рішення."
Таким чином, у порівнянні з попередньою редакцією цієї ж
норми зміст пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України
( 2755-17 ) в редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) було доповнено
безпосереднім відсиланням до статті 102 Податкового кодексу
України ( 2755-17 ).
Статтею ж 102 Податкового кодексу України ( 2755-17 )
передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.
Ураховуючи викладене, законодавцем було вдосконалено правове
регулювання питання строків оскарження рішення контролюючого
органу про нарахування грошового зобов'язання, винесеного
на підставі норм Податкового кодексу України ( 2755-17 ). Нова
редакція пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України
( 2755-17 ) конкретизувала строки давності, протягом яких платник
податків має право оскаржити в суді рішення контролюючого органу
про нарахування грошового зобов'язання, шляхом безпосереднього
посилання на статтю 102 цього ж Кодексу ( 2755-17 ). Тим самим
законодавцем усунуто можливі різні тлумачення змісту пункту 56.18
статті 56 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) в частині
визначення тривалості строку для оскарження в суді рішень
контролюючого органу. Цей строк з урахуванням змісту статті 102
Податкового кодексу України ( 2755-17 ) становить 1095 днів з дня
отримання оскаржуваного рішення.
Одночасно Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) зі змісту
пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України ( 2755-17 )
виключено абзац другий. Виключений абзац розглядуваної норми
передбачав, що в разі, коли платником податків до подання позовної
заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк
звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов
з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого
органу до дати отримання (включно) таким платником податків
остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого
за результатами розгляду скарги.
Нова редакція пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу
України ( 2755-17 ), у свою чергу, відповідних приписів
не містить.
Тому з 06.08.2011 строк для звернення до суду з позовом про
оскарження рішень контролюючого органу не продовжується на час
процедури адміністративного оскарження, якою скористався платник
податків.
Водночас залишається чинним пункт 56.19 статті 56 Податкового
кодексу України ( 2755-17 ), до якого Законом N 3609-VI
( 3609-17 ) зміни не внесено.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу
України ( 2755-17 ) у разі, коли до подання позовної заяви
проводилася процедура адміністративного оскарження, платник
податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення
або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового
зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення
процедури адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.17
цієї статті.
Отже, зазначений пункт Податкового кодексу України
( 2755-17 ) встановлює місячний строк для оскарження податкових
повідомлень-рішень, який, за змістом цієї норми, починає перебіг
із дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного
оскарження.
Аналіз пунктів 56.18 та 56.19 статті 56 Податкового кодексу
України ( 2755-17 ) свідчить про те, що ці норми по-різному
регулюють питання строків судового оскарження рішень контролюючого
органу про нарахування грошового зобов'язання.
По-перше, відрізняється тривалість строку, протягом якого
платник податків має право звернутися до суду з вимогою щодо
протиправності рішення контролюючого органу. Якщо пункт 56.18
статті 56 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) відсилає до
строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу ( 2755-17 )
(1095 днів), то пункт 56.19 розглядуваної статті встановлює
місячний строк для судового оскарження.
По-друге, передбачений пунктом 56.18 статті 56 Податкового
кодексу України ( 2755-17 ) строк розпочинає свій перебіг від дня,
що настає за днем отримання платником податків рішення
контролюючого органу. А строк, установлений пунктом 56.19 цієї ж
статті Податкового кодексу України ( 2755-17 ), починає відлік від
дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного
оскарження. При цьому на момент початку перебігу строку для
судового оскарження за правилами пункту 56.19 статті 56
Податкового кодексу України ( 2755-17 ) аналогічний строк згідно з
приписами пункту 56.18 цієї ж статті є таким, що вже розпочався.
Таким чином, два зазначені приписи Податкового кодексу
України ( 2755-17 ) по-різному регулюють ті самі правовідносини
і при цьому суперечать один одному. За таких обставин пункти 56.18
та 56.19 статті 56 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) не
можуть застосуватися судами одночасно, натомість перевагу повинно
бути надано одній із цих законодавчих норм.
При розв'язанні розглядуваної законодавчої колізії суди
повинні виходити з мотивів, викладених у листі Вищого
адміністративного суду України від 10.02.2011 N 203/11/13-11
( v0203760-11 ). Зокрема, слід керуватися пунктом 56.21 статті 56
Податкового кодексу України ( 2755-17 ). Цією нормою встановлено,
що у разі, коли норма цього Кодексу ( 2755-17 ) чи іншого
нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу
( 2755-17 ), або коли норми різних законів чи різних
нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне)
трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих
органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь
як платника податків, так і контролюючого органу, рішення
приймається на користь платника податків.
У розглядуваній ситуації при прийнятті позовної заяви від
платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень та
інших рішень про нарахування грошових зобов'язань суди повинні
вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати
пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України ( 2755-17 ),
який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду
(1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).
На необхідності дотримання судами правила вирішення колізій
у податковому законодавстві на користь платника податків
наголошено також в Остаточному рішенні Європейського суду з прав
людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України".
Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника,
гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 ),
зокрема, у зв'язку з тим, що національними органами не було
дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був
би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли
у його справі національне законодавство припускало неоднозначне
трактування.
Ураховуючи викладене, строк для звернення до суду платника
податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення
контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання
повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56
Податкового кодексу України ( 2755-17 ). Зазначений строк
становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від
того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв'язання
спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.
Цей лист пропонуємо довести до відома суддів окружних
та апеляційних адміністративних судів для врахування
при здійсненні правосуддя.
Голова суду О.Пасенюк
( Teкст взято з сайта Bерховної Pади - zakon1.rada.gov.ua )
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
01.11.2011 N 1935/11/13-11
Головам апеляційних
адміністративних судів
Законом України від 07.07.2011 N 3609-VI ( 3609-17 ) "Про
внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших
законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм
Податкового кодексу України" (надалі - Закон N 3609-VI), який
набрав чинності 06.08.2011, пункт 56.18 статті 56 Податкового
кодексу України ( 2755-17 ) було викладено в новій редакції.
З метою однакового застосування адміністративними судами
окремих приписів Податкового кодексу України ( 2755-17 ) Вищий
адміністративний суд України звертає увагу на таке.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України
( 2755-17 ) в редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) встановлено,
що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього
Кодексу ( 2755-17 ), платник податків має право оскаржити в суді
податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого
органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент
після отримання такого рішення.
Редакція пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України
( 2755-17 ), чинна до 06.08.2011, мала такий зміст: "З урахуванням
строків давності платник податків має право оскаржити в суді
податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого
органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент
після отримання такого рішення."
Таким чином, у порівнянні з попередньою редакцією цієї ж
норми зміст пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України
( 2755-17 ) в редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) було доповнено
безпосереднім відсиланням до статті 102 Податкового кодексу
України ( 2755-17 ).
Статтею ж 102 Податкового кодексу України ( 2755-17 )
передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.
Ураховуючи викладене, законодавцем було вдосконалено правове
регулювання питання строків оскарження рішення контролюючого
органу про нарахування грошового зобов'язання, винесеного
на підставі норм Податкового кодексу України ( 2755-17 ). Нова
редакція пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України
( 2755-17 ) конкретизувала строки давності, протягом яких платник
податків має право оскаржити в суді рішення контролюючого органу
про нарахування грошового зобов'язання, шляхом безпосереднього
посилання на статтю 102 цього ж Кодексу ( 2755-17 ). Тим самим
законодавцем усунуто можливі різні тлумачення змісту пункту 56.18
статті 56 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) в частині
визначення тривалості строку для оскарження в суді рішень
контролюючого органу. Цей строк з урахуванням змісту статті 102
Податкового кодексу України ( 2755-17 ) становить 1095 днів з дня
отримання оскаржуваного рішення.
Одночасно Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) зі змісту
пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України ( 2755-17 )
виключено абзац другий. Виключений абзац розглядуваної норми
передбачав, що в разі, коли платником податків до подання позовної
заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк
звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов
з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого
органу до дати отримання (включно) таким платником податків
остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого
за результатами розгляду скарги.
Нова редакція пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу
України ( 2755-17 ), у свою чергу, відповідних приписів
не містить.
Тому з 06.08.2011 строк для звернення до суду з позовом про
оскарження рішень контролюючого органу не продовжується на час
процедури адміністративного оскарження, якою скористався платник
податків.
Водночас залишається чинним пункт 56.19 статті 56 Податкового
кодексу України ( 2755-17 ), до якого Законом N 3609-VI
( 3609-17 ) зміни не внесено.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу
України ( 2755-17 ) у разі, коли до подання позовної заяви
проводилася процедура адміністративного оскарження, платник
податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення
або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового
зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення
процедури адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.17
цієї статті.
Отже, зазначений пункт Податкового кодексу України
( 2755-17 ) встановлює місячний строк для оскарження податкових
повідомлень-рішень, який, за змістом цієї норми, починає перебіг
із дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного
оскарження.
Аналіз пунктів 56.18 та 56.19 статті 56 Податкового кодексу
України ( 2755-17 ) свідчить про те, що ці норми по-різному
регулюють питання строків судового оскарження рішень контролюючого
органу про нарахування грошового зобов'язання.
По-перше, відрізняється тривалість строку, протягом якого
платник податків має право звернутися до суду з вимогою щодо
протиправності рішення контролюючого органу. Якщо пункт 56.18
статті 56 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) відсилає до
строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу ( 2755-17 )
(1095 днів), то пункт 56.19 розглядуваної статті встановлює
місячний строк для судового оскарження.
По-друге, передбачений пунктом 56.18 статті 56 Податкового
кодексу України ( 2755-17 ) строк розпочинає свій перебіг від дня,
що настає за днем отримання платником податків рішення
контролюючого органу. А строк, установлений пунктом 56.19 цієї ж
статті Податкового кодексу України ( 2755-17 ), починає відлік від
дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного
оскарження. При цьому на момент початку перебігу строку для
судового оскарження за правилами пункту 56.19 статті 56
Податкового кодексу України ( 2755-17 ) аналогічний строк згідно з
приписами пункту 56.18 цієї ж статті є таким, що вже розпочався.
Таким чином, два зазначені приписи Податкового кодексу
України ( 2755-17 ) по-різному регулюють ті самі правовідносини
і при цьому суперечать один одному. За таких обставин пункти 56.18
та 56.19 статті 56 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) не
можуть застосуватися судами одночасно, натомість перевагу повинно
бути надано одній із цих законодавчих норм.
При розв'язанні розглядуваної законодавчої колізії суди
повинні виходити з мотивів, викладених у листі Вищого
адміністративного суду України від 10.02.2011 N 203/11/13-11
( v0203760-11 ). Зокрема, слід керуватися пунктом 56.21 статті 56
Податкового кодексу України ( 2755-17 ). Цією нормою встановлено,
що у разі, коли норма цього Кодексу ( 2755-17 ) чи іншого
нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу
( 2755-17 ), або коли норми різних законів чи різних
нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне)
трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих
органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь
як платника податків, так і контролюючого органу, рішення
приймається на користь платника податків.
У розглядуваній ситуації при прийнятті позовної заяви від
платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень та
інших рішень про нарахування грошових зобов'язань суди повинні
вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати
пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України ( 2755-17 ),
який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду
(1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).
На необхідності дотримання судами правила вирішення колізій
у податковому законодавстві на користь платника податків
наголошено також в Остаточному рішенні Європейського суду з прав
людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України".
Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника,
гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 ),
зокрема, у зв'язку з тим, що національними органами не було
дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був
би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли
у його справі національне законодавство припускало неоднозначне
трактування.
Ураховуючи викладене, строк для звернення до суду платника
податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення
контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання
повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56
Податкового кодексу України ( 2755-17 ). Зазначений строк
становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від
того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв'язання
спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.
Цей лист пропонуємо довести до відома суддів окружних
та апеляційних адміністративних судів для врахування
при здійсненні правосуддя.
Голова суду О.Пасенюк
( Teкст взято з сайта Bерховної Pади - zakon1.rada.gov.ua )
"забов'язані" чи "маєте право"?..
ближе к тексту
...
ближе к тексту
...По тексту - "обязаны".
Прошу прощения, не внимательно прочитал п.4 ст.293.8. : "... може бути обрана".
5 милл можно?
могу себе позволить 3 милл?
.
Если на сегодня Вы не НДС-к а Ваши заказчики НДС-ки, то там большой подводный камень.
Для Вас тыхого життя только до 300 тыс. А потом обязательная регистрация НДС-ком и шагайте до своих 3-5 млн с НДС.
Ошиблась...
Регистрация НДС-ом "неочень" обязательная
Согласно п.14.1.39 (с изменениями) под обязательную регистрацию попадают только единщики 3 и 4 гр., предоставляющие услуги (работы) и после 300 тыс.
Но согласно п.181.1. никакой единщик не может быть НДС-ом никогда.
п.4) ст.293.8 - НДС по желанию после 300 тыс.
Так что, у нас опять как всегда. Вопрос открыт.
Вы вначале не ошиблись, теперь у всех перевозчиков (физ. лиц на едином налоге) будет только 3 гр., ведь все мы оказываем услуги и юр. лицам, и физ. лицам на общей системе. А согласно абз.4 пп.14.1.139 п.14.1 ст.14 превысил 300 тыс. услуг плательщикам НДС (и юр. лицам и физ. лицам) и обязательно!!!!!!! становись плательщиком НДС. Так что весело и 3 млн. не очень-то надо...
Вы вначале не ошиблись, теперь у всех перевозчиков (физ. лиц на едином налоге) будет только 3 гр., ведь все мы оказываем услуги и юр. лицам, и физ. лицам на общей системе. А согласно абз.4 пп.14.1.139 п.14.1 ст.14 превысил 300 тыс. услуг плательщикам НДС (и юр. лицам и физ. лицам) и обязательно!!!!!!! становись плательщиком НДС. Так что весело и 3 млн. не очень-то надо...
И так и не так.
В упомянутом Вами п.14.1.139 говорится о том, когда и на кого будут распространятся требования гл.V "Налог на доб. стоим." НК. Т.е если единщики 3-4 групп при поставке услуг, работ плательщикам НДС за предыдущие 12 мес достигли оборота в 300 тыс, то они попадают под всякие НДС-ые требования в части обязательной регистрации.
А в гл.V ст.181.1. говорится об обязательной регистрации плат. НДС всех и всяких, кроте плательщиков единого налога. Когда НК вступил в силу 01.01.11, то этой статьей единщикам было запрещено быть НДС-ками. На сегодняшний день эта статья не изменялась. Т.е. будучи единщиком вообще нельзя попасть под обязательную регистрацию. А под добровольную можно, но то уже другая история.
И по последним новшествам про упрощенную систему.... в п.4) ст.293.8 четко написано ставка 3% (т.е. с НДС) "може бути обрана...у разі постачання..." и т.д. Т.е, а може и не бути обрана.
Так что пока лучше ждать без каких либо действий.
Авторизуйтесь для возможности отправлять сообщения
Новые темы
Похожие темы