Страница: 2169 Украина-вчера, сегодня, завтра...
Количество постов — 55541
У Польщі запевняють, що резолюція жодним чином не вплине на відносини з Україною.
Депутати польського Сейму пояснили, чому ухвалили резолюцію щодо Волинської трагедії, визнавши її геноцидом проти польського народу,
здійсненим українськими націоналістами, йдеться у сюжеті ТСН.19:30.
Для нинішньої керівної партії та її союзників у парламенті Волинь є справою честі.
У резолюції парламенту йдеться, що геноцид здійснили українські націоналісти у 1943-45 роках, вбивши понад 100 тисяч поляків.
При цьому автор законопроекту Міхал Дворчик наголошував, що резолюція не спрямована проти українського народу і в ній не йдеться про колективну відповідальність українців. Провину покладають на українських націоналістів з УПА та ОУН. Але занепокоєння у Варшаві викликає те, що Україна зараз героїзує членів УПА,
яких у Польщі вважають антигероями - і це може звести мур між народами, якщо нічого не зміниться. Проти терміну "геноцид" виступили кілька опозиційних депутатів.
З іншого боку, навпаки, лунали пропозиції ухвалити резолюцію одноголосно за спеціальною процедурою.
Зрештою, 432 голоси "за", 10 утрималося, "проти" не проголосував ніхто. За резолюцію голосували стоячи і під оплески.
"Перший раз сейм описав те, що сталося – було вжито формулювання "геноцид".
Я думаю, що це дуже важливо і сподіваюсь, що то буде парадоксально позитивний перелом у польсько-українському діалозі.
Очевидно, що цей діалог буде тривалим і болісним... Це потрібно і полякам, і українцям", - заявив автор законопроекту Міхал Дворчик.
Водночас у резолюції йдеться і про українські жертви, і про так звані акції відплати - польські атаки на українські села.
Мовляв, про них теж не можна забувати.
Більше того, у цьому ж документі Сейм висловив солідарність з Україною, яка бореться із зовнішньою агресією.
Більшість депутатів запевняли, що у ставленні Польщі до України нічого не зміниться.
"Не буде тут жодних негативних наслідків для України і жодних змін у зовнішній політиці - щодо підтримки України,
санкцій проти Росії, підтримки реформ і також у реалізації прагнень європейської інтеграції України – жодних змін не буде.
Є тільки засудження виконавців масових злочинів на Волині", - пояснив депутат із фракції "Громадянська платформа" Марцін Свєнціцький.
Депутати польського Сейму пояснили, чому ухвалили резолюцію щодо Волинської трагедії, визнавши її геноцидом проти польського народу,
здійсненим українськими націоналістами, йдеться у сюжеті ТСН.19:30.
Для нинішньої керівної партії та її союзників у парламенті Волинь є справою честі.
У резолюції парламенту йдеться, що геноцид здійснили українські націоналісти у 1943-45 роках, вбивши понад 100 тисяч поляків.
При цьому автор законопроекту Міхал Дворчик наголошував, що резолюція не спрямована проти українського народу і в ній не йдеться про колективну відповідальність українців. Провину покладають на українських націоналістів з УПА та ОУН. Але занепокоєння у Варшаві викликає те, що Україна зараз героїзує членів УПА,
яких у Польщі вважають антигероями - і це може звести мур між народами, якщо нічого не зміниться. Проти терміну "геноцид" виступили кілька опозиційних депутатів.
З іншого боку, навпаки, лунали пропозиції ухвалити резолюцію одноголосно за спеціальною процедурою.
Зрештою, 432 голоси "за", 10 утрималося, "проти" не проголосував ніхто. За резолюцію голосували стоячи і під оплески.
"Перший раз сейм описав те, що сталося – було вжито формулювання "геноцид".
Я думаю, що це дуже важливо і сподіваюсь, що то буде парадоксально позитивний перелом у польсько-українському діалозі.
Очевидно, що цей діалог буде тривалим і болісним... Це потрібно і полякам, і українцям", - заявив автор законопроекту Міхал Дворчик.
Водночас у резолюції йдеться і про українські жертви, і про так звані акції відплати - польські атаки на українські села.
Мовляв, про них теж не можна забувати.
Більше того, у цьому ж документі Сейм висловив солідарність з Україною, яка бореться із зовнішньою агресією.
Більшість депутатів запевняли, що у ставленні Польщі до України нічого не зміниться.
"Не буде тут жодних негативних наслідків для України і жодних змін у зовнішній політиці - щодо підтримки України,
санкцій проти Росії, підтримки реформ і також у реалізації прагнень європейської інтеграції України – жодних змін не буде.
Є тільки засудження виконавців масових злочинів на Волині", - пояснив депутат із фракції "Громадянська платформа" Марцін Свєнціцький.
Дуже вдало ФСБ розколочує лайно в діжці
(Тут сумнівів не може бути, що саме росія розігрує цю карту).
Не хочеться підсобляти ворогові, але...
Але необхідно, принаймні, знати хоч елементарні факти і хронології.
Ну, хоча б, мати уявлення, по що саме йдеться?
Що це за "волинська різня"?
Що стало приводом?
Які тому причини?
Яка послідовність подій?
З чого все почалося?..
Береза Картузька (концтабір)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Приміщення табірної адміністрації та пам'ятний обеліск
Будинок в'язниці
Руїни одного з корпусів
Бере́за-Карту́зька (пол. Miejsce Odosobnienia w Berezie Kartuskiej — дослівно «місце ізолювання в Березі-Картузькій») — концентраційний табір, створений польською владою в 1934 році в місті Береза-Картузька (зараз місто Береза) на Берестейщині (тепер — території Західної Білорусі) як місце позасудового інтернування супротивників керівного режиму.
Історія табору
Керівництво Берези Картузької
Із приходом до влади в Польщі в результаті державного перевороту 1926 року Юзефа Пілсудського установився авторитарний режим, відомий як «Санація» (пол. sanacja — «оздоровлення»), що означав «оздоровлення» громадського життя країни шляхом згортання демократичних інститутів, обмеження прав парламенту й зміцнення виконавчої влади. Політична опозиція переслідувалася правовими засобами й силовими методами. Стосовно національних меншостей провадилася політика «культурного придушення», що восени 1930 року переросла в масові репресії проти українського населення Галичини й Волині («Пацифікація»). Приводом для «пацифікації» (умиротворення) послужили численні антипольські акції ОУН (підпали садиб польських колоністів — «осадників», руйнування ліній зв'язку й тому подібне). У ході «пацифікації» застосовувався принцип колективної відповідальності. Підрозділи польської поліції й армії були введені у понад 800 сіл, було арештовано понад 2 тисячі людей, ліквідовані українські організації, спалено близько 500 будинків. Українські депутати сейму, щоб не допустити їх участі у виборах, були поміщені під домашній арешт. Складовою частиною «пацифікації» стали українські погроми з боку польських шовіністичних угруповань. Справа дійшла до того, що в 1932 році Ліга Націй засудила дії польського уряду стосовно українського населення.
Діаграма з даними про кількість в'язнів у таборі в Березі Картузькій у 1934—1939 рр.
Актом помсти за «пацифікацію» стало вбивство 15 червня 1934 року в центрі Варшави бойовиком ОУН Григорієм Мацейком міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького, а також заступника керівника організації «BBWR» (пол. Bezpartyjny Blok Współpracy z Rządem — Безпартійний блок співробітництва з урядом — неполітична організація, тісно пов'язана з Пілсудським і його рухом «санації», існувала з 1928 по 1935 рік) Тадеуша Голувка.
За два дні, 17 червня, президент Польщі Ігнацій Мосцицький видав розпорядження про створення табору в Березі-Картузькій. Табір відкрили в приміщеннях колишнього картезіанського монастиря. Через цей табір пройшли сотні українців, у тому числі членів Організації українських націоналістів. Зокрема, в 1934 році у Березі-Картузькій перебувало 200 ув'язнених, у тому числі 120 українських націоналістів, 40 членів украй правої польської партії «ONR» (пол. Obóz Narodowo-Radykalny — Національно-радикальний табір) і близько 40 членів Комуністичної партії Західної України.
У таборі Береза-Картузька (так само як і в таборі Біла Підляська) дозволялося тримати людей до трьох місяців без суду, винятково за адміністративним рішенням поліції чи глави воєводства. Остаточне рішення про термін ув'язнення залишалося за адміністрацією табору.
Незважаючи на протести політичних сил, що виступали проти режиму «санації», табір існував і надалі, ставши місцем ув'язнення представників лівих організацій і активістів етнічних меншостей — переважно українців і білорусів. Очолював його інспектор поліції Ян Ґреффнер з Познані. Відповідно до польських джерел, у таборі утримувалося до 800 чосіб. За українськими джерелами, напередодні Другої світової війни в таборі утримувалося близько 5 тисяч українців. За радянським даними, до початку 1938 року число ув'язнених перевищувало тут 7 тисяч.
Табір мав дротову огорожу під високою напругою. Арештанти носили полотняний одяг із круглою полотняною шапочкою, на ногах — дерев'яні постоли. У невеликі камери із цементною підлогою набивали по 40 осіб. Щоб ув'язнені не сідали, підлога постійно поливалася водою. Їм заборонялося розмовляти. Долею в'язнів була виснажлива робота й голодний пайок. Жорстоке поводження з боку табірної адміністрації було нормою.[1]
За польським даними, з початком війни проти гітлерівської Німеччини табір було закрито, всіх ув'язнених звільнено, а в таборі утримувалися німецькі військовополонені, а також диверсанти й шпигуни — дванадцятьох із них піддано воєнно-польовому суду й розстріляно.
За радянським даними, наприкінці вересня 1939 року ув'язнених, що утримувалися в Березі-Картузькій, звільнила Червона Армія. В радянській історіографії цей факт підносився, як доказ визвольної сутності введення радянських військ на територію Західної Білорусі й України.
За німецької окупації в концтаборі Береза-Картузька ростріляно разом із родиною українського медика та громадського діяча Волині Петра Рощинського, лікаря з Радехівщини Петра Сайкевича.
У Польщі запевняють, що резолюція жодним чином не вплине на відносини з Україною.
Депутати польського Сейму пояснили, чому ухвалили резолюцію щодо Волинської трагедії, визнавши її геноцидом проти польського народу,
здійсненим українськими націоналістами, йдеться у сюжеті ТСН.19:30.
Для нинішньої керівної партії та її союзників у парламенті Волинь є справою честі.
У резолюції парламенту йдеться, що геноцид здійснили українські націоналісти у 1943-45 роках, вбивши понад 100 тисяч поляків.
При цьому автор законопроекту Міхал Дворчик наголошував, що резолюція не спрямована проти українського народу і в ній не йдеться про колективну відповідальність українців. Провину покладають на українських націоналістів з УПА та ОУН. Але занепокоєння у Варшаві викликає те, що Україна зараз героїзує членів УПА,
яких у Польщі вважають антигероями - і це може звести мур між народами, якщо нічого не зміниться. Проти терміну "геноцид" виступили кілька опозиційних депутатів.
З іншого боку, навпаки, лунали пропозиції ухвалити резолюцію одноголосно за спеціальною процедурою.
Зрештою, 432 голоси "за", 10 утрималося, "проти" не проголосував ніхто. За резолюцію голосували стоячи і під оплески.
"Перший раз сейм описав те, що сталося – було вжито формулювання "геноцид".
Я думаю, що це дуже важливо і сподіваюсь, що то буде парадоксально позитивний перелом у польсько-українському діалозі.
Очевидно, що цей діалог буде тривалим і болісним... Це потрібно і полякам, і українцям", - заявив автор законопроекту Міхал Дворчик.
Водночас у резолюції йдеться і про українські жертви, і про так звані акції відплати - польські атаки на українські села.
Мовляв, про них теж не можна забувати.
Більше того, у цьому ж документі Сейм висловив солідарність з Україною, яка бореться із зовнішньою агресією.
Більшість депутатів запевняли, що у ставленні Польщі до України нічого не зміниться.
"Не буде тут жодних негативних наслідків для України і жодних змін у зовнішній політиці - щодо підтримки України,
санкцій проти Росії, підтримки реформ і також у реалізації прагнень європейської інтеграції України – жодних змін не буде.
Є тільки засудження виконавців масових злочинів на Волині", - пояснив депутат із фракції "Громадянська платформа" Марцін Свєнціцький.
Депутати польського Сейму пояснили, чому ухвалили резолюцію щодо Волинської трагедії, визнавши її геноцидом проти польського народу,
здійсненим українськими націоналістами, йдеться у сюжеті ТСН.19:30.
Для нинішньої керівної партії та її союзників у парламенті Волинь є справою честі.
У резолюції парламенту йдеться, що геноцид здійснили українські націоналісти у 1943-45 роках, вбивши понад 100 тисяч поляків.
При цьому автор законопроекту Міхал Дворчик наголошував, що резолюція не спрямована проти українського народу і в ній не йдеться про колективну відповідальність українців. Провину покладають на українських націоналістів з УПА та ОУН. Але занепокоєння у Варшаві викликає те, що Україна зараз героїзує членів УПА,
яких у Польщі вважають антигероями - і це може звести мур між народами, якщо нічого не зміниться. Проти терміну "геноцид" виступили кілька опозиційних депутатів.
З іншого боку, навпаки, лунали пропозиції ухвалити резолюцію одноголосно за спеціальною процедурою.
Зрештою, 432 голоси "за", 10 утрималося, "проти" не проголосував ніхто. За резолюцію голосували стоячи і під оплески.
"Перший раз сейм описав те, що сталося – було вжито формулювання "геноцид".
Я думаю, що це дуже важливо і сподіваюсь, що то буде парадоксально позитивний перелом у польсько-українському діалозі.
Очевидно, що цей діалог буде тривалим і болісним... Це потрібно і полякам, і українцям", - заявив автор законопроекту Міхал Дворчик.
Водночас у резолюції йдеться і про українські жертви, і про так звані акції відплати - польські атаки на українські села.
Мовляв, про них теж не можна забувати.
Більше того, у цьому ж документі Сейм висловив солідарність з Україною, яка бореться із зовнішньою агресією.
Більшість депутатів запевняли, що у ставленні Польщі до України нічого не зміниться.
"Не буде тут жодних негативних наслідків для України і жодних змін у зовнішній політиці - щодо підтримки України,
санкцій проти Росії, підтримки реформ і також у реалізації прагнень європейської інтеграції України – жодних змін не буде.
Є тільки засудження виконавців масових злочинів на Волині", - пояснив депутат із фракції "Громадянська платформа" Марцін Свєнціцький.
Дуже вдало ФСБ розколочує лайно в діжці
(Тут сумнівів не може бути, що саме росія розігрує цю карту).
Не хочеться підсобляти ворогові, але...
Але необхідно, принаймні, знати хоч елементарні факти і хронології.
Ну, хоча б, мати уявлення, по що саме йдеться?
Що це за "волинська різня"?
Що стало приводом?
Які тому причини?
Яка послідовність подій?
З чого все почалося?..
Береза Картузька (концтабір)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Приміщення табірної адміністрації та пам'ятний обеліск
Будинок в'язниці
Руїни одного з корпусів
Бере́за-Карту́зька (пол. Miejsce Odosobnienia w Berezie Kartuskiej — дослівно «місце ізолювання в Березі-Картузькій») — концентраційний табір, створений польською владою в 1934 році в місті Береза-Картузька (зараз місто Береза) на Берестейщині (тепер — території Західної Білорусі) як місце позасудового інтернування супротивників керівного режиму.
Історія табору
Керівництво Берези Картузької
Із приходом до влади в Польщі в результаті державного перевороту 1926 року Юзефа Пілсудського установився авторитарний режим, відомий як «Санація» (пол. sanacja — «оздоровлення»), що означав «оздоровлення» громадського життя країни шляхом згортання демократичних інститутів, обмеження прав парламенту й зміцнення виконавчої влади. Політична опозиція переслідувалася правовими засобами й силовими методами. Стосовно національних меншостей провадилася політика «культурного придушення», що восени 1930 року переросла в масові репресії проти українського населення Галичини й Волині («Пацифікація»). Приводом для «пацифікації» (умиротворення) послужили численні антипольські акції ОУН (підпали садиб польських колоністів — «осадників», руйнування ліній зв'язку й тому подібне). У ході «пацифікації» застосовувався принцип колективної відповідальності. Підрозділи польської поліції й армії були введені у понад 800 сіл, було арештовано понад 2 тисячі людей, ліквідовані українські організації, спалено близько 500 будинків. Українські депутати сейму, щоб не допустити їх участі у виборах, були поміщені під домашній арешт. Складовою частиною «пацифікації» стали українські погроми з боку польських шовіністичних угруповань. Справа дійшла до того, що в 1932 році Ліга Націй засудила дії польського уряду стосовно українського населення.
Діаграма з даними про кількість в'язнів у таборі в Березі Картузькій у 1934—1939 рр.
Актом помсти за «пацифікацію» стало вбивство 15 червня 1934 року в центрі Варшави бойовиком ОУН Григорієм Мацейком міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького, а також заступника керівника організації «BBWR» (пол. Bezpartyjny Blok Współpracy z Rządem — Безпартійний блок співробітництва з урядом — неполітична організація, тісно пов'язана з Пілсудським і його рухом «санації», існувала з 1928 по 1935 рік) Тадеуша Голувка.
За два дні, 17 червня, президент Польщі Ігнацій Мосцицький видав розпорядження про створення табору в Березі-Картузькій. Табір відкрили в приміщеннях колишнього картезіанського монастиря. Через цей табір пройшли сотні українців, у тому числі членів Організації українських націоналістів. Зокрема, в 1934 році у Березі-Картузькій перебувало 200 ув'язнених, у тому числі 120 українських націоналістів, 40 членів украй правої польської партії «ONR» (пол. Obóz Narodowo-Radykalny — Національно-радикальний табір) і близько 40 членів Комуністичної партії Західної України.
У таборі Береза-Картузька (так само як і в таборі Біла Підляська) дозволялося тримати людей до трьох місяців без суду, винятково за адміністративним рішенням поліції чи глави воєводства. Остаточне рішення про термін ув'язнення залишалося за адміністрацією табору.
Незважаючи на протести політичних сил, що виступали проти режиму «санації», табір існував і надалі, ставши місцем ув'язнення представників лівих організацій і активістів етнічних меншостей — переважно українців і білорусів. Очолював його інспектор поліції Ян Ґреффнер з Познані. Відповідно до польських джерел, у таборі утримувалося до 800 чосіб. За українськими джерелами, напередодні Другої світової війни в таборі утримувалося близько 5 тисяч українців. За радянським даними, до початку 1938 року число ув'язнених перевищувало тут 7 тисяч.
Табір мав дротову огорожу під високою напругою. Арештанти носили полотняний одяг із круглою полотняною шапочкою, на ногах — дерев'яні постоли. У невеликі камери із цементною підлогою набивали по 40 осіб. Щоб ув'язнені не сідали, підлога постійно поливалася водою. Їм заборонялося розмовляти. Долею в'язнів була виснажлива робота й голодний пайок. Жорстоке поводження з боку табірної адміністрації було нормою.[1]
За польським даними, з початком війни проти гітлерівської Німеччини табір було закрито, всіх ув'язнених звільнено, а в таборі утримувалися німецькі військовополонені, а також диверсанти й шпигуни — дванадцятьох із них піддано воєнно-польовому суду й розстріляно.
За радянським даними, наприкінці вересня 1939 року ув'язнених, що утримувалися в Березі-Картузькій, звільнила Червона Армія. В радянській історіографії цей факт підносився, як доказ визвольної сутності введення радянських військ на територію Західної Білорусі й України.
За німецької окупації в концтаборі Береза-Картузька ростріляно разом із родиною українського медика та громадського діяча Волині Петра Рощинського, лікаря з Радехівщини Петра Сайкевича.
[b[i]]А ось так описували події, передуючі "волинській різні" , САВЄТИ:[/b][i[/i]
Олександр Якимович Гаврилюк народився 23 квітня 1911 р. у с. Заболоття, колишнього Бєльського повіту, Седлецької губернії (тепер ПНР), у селянській сім’ї.
Закінчив сільську початкову школу. Продовжував освіту самотужки. З 16 років брав участь у революційній боротьбі. Ватажок сільської молоді, комсомолець О. Гаврилюк 1929 р. був заарештований польськими буржуазними властями. Перебуваючи в тюрмі, зблизився з комуністичним підпіллям, вступив у члени КПЗУ. У в’язниці написав свій перший вірш «Пісня політв’язнів» (1929). Після виходу з тюрми брав активну участь у підпільній діяльності Комуністичної партії. 1937 р. знову заарештований і кинутий до концентраційного табору Береза Картузька. У 1939 р. О. Гаврилюк вдруге потрапляє до Берези, звідки його визволила Червона Армія. Поезія О. Гаврилюка була виразом дум і прагнень пролетарського революціонера, палкого борця проти соціального гніту і поневолення рідного народу панською Польщею. 1952 р. за памфлети, вміщені у «Вибраному», О. Гаврилюку посмертно присуджено Державну премію СРСР.
Загинув поет у перший день війни 22 червня 1941 р.
Окремими виданнями вийшли книги прозових творів та віршів: «Наївний мурин» (1930), «Поезії» (1941), «Береза» (1946), «Вибрані твори» (1949), «Оповідання і вірші» (1950), «Твори» (1952), «Львів», «Прощайте» (1953), «Вибране» (1955), «Кобзар стереже», «Пани і паничі над «Кобзарем» (1961), «Вибрані твори» (1972, 1976).
Повість "Береза" я прочитав у 1973-му році,
і ніяк не міг зрозуміти, як це так вийшло, що польська панщина мала змогу так гнобити і знущатися над
кращими синами нашої найкращої, найсправедливішої в світі, комуністичної "родІни"?!!
Замучив запитаннями вчительку української літератури Діну Григорівну,
яка, як могла, так і намагалася пояснити,
ну, та, мабуть, не дуже могла...
а, може і сама не дуже розуміла
А, взагалі, це дуже цікава і маловивчена і освітлена сторінка нашої історії
Многострадальный Алчевск: грабежи, убийства, взрыв бензола. Русское убивает.
27.07.2016 - 10:00
Не называйте, не сравнивайте лугандоно-ихтамнетовских орков с животными. С собаками, обезьянами, и даже с шакалами и ишаками не надо их сравнивать. Ну, сколько можно говорить, вот это, избитое «как обезьяна с гранатой».
Каждое животное, творение божье. Милое пушистое, безобидное. Ну, где вы видели ишака с автоматом или бабуина с «ГРАДом»? Вот, не видели. А собаки, между прочим, спасают людей при катастрофах. Преданно служат и преданно защищают.
А вы видели где-нибудь животных, которые уничтожают свои же гнезда, норки, дома? Делают места обитания не пригодными к обитанию?
Нет! Нет! И тысячу раз нет! Вы такого не видели. Поэтому, то двуногое, что называет себя «ополченцем», «новороссом» или русским освободителем, не может быть причислено к животному миру.
Они, могут сравниваться только с плесенью или саранчой, уничтожающей мир. Да, и о, спорное сравнение. Ведь и плесень бывает полезной.
Почему я так разошлась, защищая представителей фауны, спросите вы. Просто каждый день, каждый час своего пребывания на нашей земле, - а никто, даже Путин, не оспаривает того, что Луганская и Донецкая области это Украина,- плесень «русского мира» все больше и больше поражает своей гнилью, когда-то пригодное для обитания пространство.
Это не их земля. Возможно, поэтому их не беспокоит санитарное и экологическое состояние захваченных территорий.
Возможно, поэтому они минируют поля, готовые к уборочной, посадки, проселочные дороги, расстреливают города, вырезают на металлолом парки, скверы и предприятия, сбрасывают в водные источники трупы и боеприпасы.
Это люди (даже если они не пришлые, а местные коллаборанты) без корней, генетическая память которых подает лишь один сигнал: уничтожения, а иногда и самоуничтожения.
24 июля 2016 года на железнодорожную станцию «Коммунарск» г. Алчевска со стороны РФ, через КПП «Красная могила» (г. Свердловск) проследовал ж-д состав.
Среди вагонов-теплушек с живой силой, платформ с техникой были и 8 цистерн с бензолом.
25 июля 2016 года, на станции произошел сильнейший взрыв с выбросом пламени. Город накрыло ядовитое облако. По сведениям «мвд лнр» произошел взрыв цистерн с бензолом, в результате которого все 8 цистерн были уничтожены, как и рядом стоящая техника, боеприпасы. О погибших среди мирного населения и вновь прибывших ихтамнетах, сотрудники «мвд лнр» тактично умалчивают.
Официальной причиной взрыва называют внезапную разгерметизацию цистерны. Гневный рык Плотницкого намекает на теракт и диверсию, но…знающие и всеведающие местные жители указывают, что диверсия и теракт априори не возможны в условиях усиленной охраны ж-д русскими военнослужащими в период разгрузки.
Среди сотрудников «мвд лнр» распространены 2 версии событий, ставших причиной массового отравления горожан и получивших ожоги дыхательных путей. Первая версия «подрыв с целью вымогательства», вполне реальна, так как ихтамнетия опять сократила расходы на содержание местных двуногих полудурков.
И версия не менее реальная, так как достаточно распространенная и банальная «о, а давай бензинчика сольем». Редкая ополчурка может заметить орфографическую, лингвинистическую, химическо-физическую разницу между «бензином» и «бензолом».
В результате взрыва произошел большой выброс ядовитых веществ в атмосферу, люди обращаются в больницу с тошнотой, рвотой, носовыми кровотечениями, удушьем, ожогами роговицы глаз, верхних дыхательных путей, нанесен значительный ущерб окружающей среде.
Есть ли жертвы среди мирного населения, пока установить не удалось. Ситуация с пострадавшими скрывается в лучших традициях совка, как впрочем и с попаданием в атмосферу ядовитых веществ и их влиянии на организм. А вот то, что ихтамнения недосчиталась новоприбывших, это факт. Но для этой страны такие потери не значительны, да и не затраты, ведь пепел, в который превратились ее засланцы, они даже не повезут грузом 200.
Мне жалко мою Луганщину, мне не жалко тех, кто приехал ее убивать.
Алчевск снова переживает страшные времена. Убийства, грабежи, насилие, похищение людей стало нормой в жизни горожан. В городе вспышка туберкулеза, гепатита, дизентерии и педикулёза. Здесь даже вода с привкусом плесени «русского мира»:гнилая, ржавая и вонючая. Горожане хмуро шутят, что Ад переехал к ним в Алчевск, и им уже даже есть из чего выбирать:смерть от продуктов, воды, воздуха или пули, выпущенной по-пьяни двуногим полудурком.
Хотела написать «Боже, храни Луганщину», но даже общение с ним русская плесень успела испоганить своими скрепами. Закончу избитым,-Люди, помните, русское убивает!
Олена Степова, для «Информационного сопротивления»
27.07.2016 - 10:00
Не называйте, не сравнивайте лугандоно-ихтамнетовских орков с животными. С собаками, обезьянами, и даже с шакалами и ишаками не надо их сравнивать. Ну, сколько можно говорить, вот это, избитое «как обезьяна с гранатой».
Каждое животное, творение божье. Милое пушистое, безобидное. Ну, где вы видели ишака с автоматом или бабуина с «ГРАДом»? Вот, не видели. А собаки, между прочим, спасают людей при катастрофах. Преданно служат и преданно защищают.
А вы видели где-нибудь животных, которые уничтожают свои же гнезда, норки, дома? Делают места обитания не пригодными к обитанию?
Нет! Нет! И тысячу раз нет! Вы такого не видели. Поэтому, то двуногое, что называет себя «ополченцем», «новороссом» или русским освободителем, не может быть причислено к животному миру.
Они, могут сравниваться только с плесенью или саранчой, уничтожающей мир. Да, и о, спорное сравнение. Ведь и плесень бывает полезной.
Почему я так разошлась, защищая представителей фауны, спросите вы. Просто каждый день, каждый час своего пребывания на нашей земле, - а никто, даже Путин, не оспаривает того, что Луганская и Донецкая области это Украина,- плесень «русского мира» все больше и больше поражает своей гнилью, когда-то пригодное для обитания пространство.
Это не их земля. Возможно, поэтому их не беспокоит санитарное и экологическое состояние захваченных территорий.
Возможно, поэтому они минируют поля, готовые к уборочной, посадки, проселочные дороги, расстреливают города, вырезают на металлолом парки, скверы и предприятия, сбрасывают в водные источники трупы и боеприпасы.
Это люди (даже если они не пришлые, а местные коллаборанты) без корней, генетическая память которых подает лишь один сигнал: уничтожения, а иногда и самоуничтожения.
24 июля 2016 года на железнодорожную станцию «Коммунарск» г. Алчевска со стороны РФ, через КПП «Красная могила» (г. Свердловск) проследовал ж-д состав.
Среди вагонов-теплушек с живой силой, платформ с техникой были и 8 цистерн с бензолом.
25 июля 2016 года, на станции произошел сильнейший взрыв с выбросом пламени. Город накрыло ядовитое облако. По сведениям «мвд лнр» произошел взрыв цистерн с бензолом, в результате которого все 8 цистерн были уничтожены, как и рядом стоящая техника, боеприпасы. О погибших среди мирного населения и вновь прибывших ихтамнетах, сотрудники «мвд лнр» тактично умалчивают.
Официальной причиной взрыва называют внезапную разгерметизацию цистерны. Гневный рык Плотницкого намекает на теракт и диверсию, но…знающие и всеведающие местные жители указывают, что диверсия и теракт априори не возможны в условиях усиленной охраны ж-д русскими военнослужащими в период разгрузки.
Среди сотрудников «мвд лнр» распространены 2 версии событий, ставших причиной массового отравления горожан и получивших ожоги дыхательных путей. Первая версия «подрыв с целью вымогательства», вполне реальна, так как ихтамнетия опять сократила расходы на содержание местных двуногих полудурков.
И версия не менее реальная, так как достаточно распространенная и банальная «о, а давай бензинчика сольем». Редкая ополчурка может заметить орфографическую, лингвинистическую, химическо-физическую разницу между «бензином» и «бензолом».
В результате взрыва произошел большой выброс ядовитых веществ в атмосферу, люди обращаются в больницу с тошнотой, рвотой, носовыми кровотечениями, удушьем, ожогами роговицы глаз, верхних дыхательных путей, нанесен значительный ущерб окружающей среде.
Есть ли жертвы среди мирного населения, пока установить не удалось. Ситуация с пострадавшими скрывается в лучших традициях совка, как впрочем и с попаданием в атмосферу ядовитых веществ и их влиянии на организм. А вот то, что ихтамнения недосчиталась новоприбывших, это факт. Но для этой страны такие потери не значительны, да и не затраты, ведь пепел, в который превратились ее засланцы, они даже не повезут грузом 200.
Мне жалко мою Луганщину, мне не жалко тех, кто приехал ее убивать.
Алчевск снова переживает страшные времена. Убийства, грабежи, насилие, похищение людей стало нормой в жизни горожан. В городе вспышка туберкулеза, гепатита, дизентерии и педикулёза. Здесь даже вода с привкусом плесени «русского мира»:гнилая, ржавая и вонючая. Горожане хмуро шутят, что Ад переехал к ним в Алчевск, и им уже даже есть из чего выбирать:смерть от продуктов, воды, воздуха или пули, выпущенной по-пьяни двуногим полудурком.
Хотела написать «Боже, храни Луганщину», но даже общение с ним русская плесень успела испоганить своими скрепами. Закончу избитым,-Люди, помните, русское убивает!
Олена Степова, для «Информационного сопротивления»
Жителя Лисичанска покрасили вместо танка
В Лисичанске (Луганская область) 25 июля люди отмечали вторую годовщину освобождения города от «ЛНР».
Но нашелся житель курильщика, который решил испортить праздник.
Мероприятия проходили у мемориального комплекса «Воинам-защитникам и освободителям Лисичанска 1941-1943 годов»,
где есть памятник танку, который патриотически настроенные граждане давным-давно выкрасили в цвета флага Украины.
Один смелый, но не шибко сообразительный товарищ взял ведро зеленой краски и решил вернуть танку первозданный вид прямо во время празднования.
Естественно, ведро у него отобрали и прогнали подзатыльниками.
Правда, предварительно налили зеленки на ватку поправили «макияж» и нарисовали герб Украины на спине.
А могли ведь и побить, но каратели какие-то добрые попались.
В Лисичанске (Луганская область) 25 июля люди отмечали вторую годовщину освобождения города от «ЛНР».
Но нашелся житель курильщика, который решил испортить праздник.
Мероприятия проходили у мемориального комплекса «Воинам-защитникам и освободителям Лисичанска 1941-1943 годов»,
где есть памятник танку, который патриотически настроенные граждане давным-давно выкрасили в цвета флага Украины.
Один смелый, но не шибко сообразительный товарищ взял ведро зеленой краски и решил вернуть танку первозданный вид прямо во время празднования.
Естественно, ведро у него отобрали и прогнали подзатыльниками.
Правда, предварительно налили зеленки на ватку поправили «макияж» и нарисовали герб Украины на спине.
А могли ведь и побить, но каратели какие-то добрые попались.
Україна понад усе!
Олександр
Многострадальный Алчевск: грабежи, убийства, взрыв бензола. Русское убивает.
27.07.2016 - 10:00
А вы видели где-нибудь животных, которые уничтожают свои же гнезда, норки, дома? Делают места обитания не пригодными к обитанию?
Нет! Нет! И тысячу раз нет! Вы такого не видели. Поэтому, то двуногое, что называет себя «ополченцем», «новороссом» или русским освободителем, не может быть причислено к животному миру.
Они, могут сравниваться только с плесенью или саранчой, уничтожающей мир. Да, и о, спорное сравнение. Ведь и плесень бывает полезной.
27.07.2016 - 10:00
А вы видели где-нибудь животных, которые уничтожают свои же гнезда, норки, дома? Делают места обитания не пригодными к обитанию?
Нет! Нет! И тысячу раз нет! Вы такого не видели. Поэтому, то двуногое, что называет себя «ополченцем», «новороссом» или русским освободителем, не может быть причислено к животному миру.
Они, могут сравниваться только с плесенью или саранчой, уничтожающей мир. Да, и о, спорное сравнение. Ведь и плесень бывает полезной.
Можно сравнить с удобрением,прекрасно удобряют землю,як то кажуть "рідна земля, прийми москаля!"
Нам не страшні московскі вощі,нам страшні українські гниди.
Сегодня и завтра в Украине пройдет торжественное празднование 1028-летия Крещения Руси.
В этой связи в Киеве состоится скандальный крестный ход, организованный УПЦ Московского патриархата. Последний выступает инструментом президента России Путина присвоить право России именоваться Русью и стать духовным центром всех славян.
В этой связи стоит напомнить, что Россия исторически не является Русью. Вот что, например, написал в 1776 году (то есть уже далеко после Петра I) шотландский экономист Адам Смит в основополагающем труде классической политэкономии "Исследование о природе и причинах богатства народов":
"Вся внутренняя часть Африки и вся та часть Азии, которая отстоит далеко к северу от Черного и Каспийского морей, древняя Скифия, современная Татария и Сибирь во все века находились, по-видимому, в таком же варварском и диком состоянии, в каком они находятся и в настоящее время. Единственным морем Татарии являлся Ледовитый океан, который не допускает судоходства; и хотя несколько величайших рек в мире протекают по этой стране, они находятся на слишком большом расстоянии друг от друга, чтобы по ним можно было поддерживать сношения и вести торговлю с большей частью страны".
Стоит перехватить инициативу у Путина. Воспользоваться тем подарком, который он на самом деле сделал Киеву и Украине. Нужно сделать праздник Крещения Руси регулярным. По сути превратить его в аналог хаджа для мусульман.
Чтобы каждый православный славянин должен был хотя бы раз в своей жизни посетить Киев. Именно Киев, как историческую и духовную столицу Руси и всех славян.
Ну а Московия так и останется богатым городом, столицей азиатской Татарии.
В этой связи в Киеве состоится скандальный крестный ход, организованный УПЦ Московского патриархата. Последний выступает инструментом президента России Путина присвоить право России именоваться Русью и стать духовным центром всех славян.
В этой связи стоит напомнить, что Россия исторически не является Русью. Вот что, например, написал в 1776 году (то есть уже далеко после Петра I) шотландский экономист Адам Смит в основополагающем труде классической политэкономии "Исследование о природе и причинах богатства народов":
"Вся внутренняя часть Африки и вся та часть Азии, которая отстоит далеко к северу от Черного и Каспийского морей, древняя Скифия, современная Татария и Сибирь во все века находились, по-видимому, в таком же варварском и диком состоянии, в каком они находятся и в настоящее время. Единственным морем Татарии являлся Ледовитый океан, который не допускает судоходства; и хотя несколько величайших рек в мире протекают по этой стране, они находятся на слишком большом расстоянии друг от друга, чтобы по ним можно было поддерживать сношения и вести торговлю с большей частью страны".
Стоит перехватить инициативу у Путина. Воспользоваться тем подарком, который он на самом деле сделал Киеву и Украине. Нужно сделать праздник Крещения Руси регулярным. По сути превратить его в аналог хаджа для мусульман.
Чтобы каждый православный славянин должен был хотя бы раз в своей жизни посетить Киев. Именно Киев, как историческую и духовную столицу Руси и всех славян.
Ну а Московия так и останется богатым городом, столицей азиатской Татарии.
Україна понад усе!
Олександр
Україна понад усе!
Олександр
Обстрел укринских домов сепарами...
Мать Савченко потребовала у Кличко земельный участок в Голосиевсом районе Киева
Цікаво, російські важкоатлети в екзоскелетах будуть допущені до змагань на Олімпіаді?
Україна понад усе!
Олександр
https://www.facebook.com/GaumarjosSakartvelos/photos/a.1014463961935164.1073741828.1014450538603173/1043459155702311/?type=3Дотримуючись теми, хочеться помріяти про:
"Україну сьогодня і завтра"
Georgia / Грузия
25 июля в 8:00 ·
бизнес в Грузии:
"..за 10 лари (300 рублей) я могу купить там сертификат на микробизнес, и если у тебя оборот не превышает 30 тысяч лари (900 000 рублей) в год, то ты не платишь налоги вообще. Ноль процентов налоги, я не мог поверить своим ушам, когда услышал. Таким образом они дают возможность микробизнесам подняться..
..И я спросил у них: хорошо, но если ноль процентов налогов, какая-то проверка придет, как вы узнаете, что я не перешел рубеж 30 000 лари в год. Они говорят: никак, типа не существует таких проверок. Я спросил: в каком виде я должен держать бухгалтерию, чтобы предоставить, что все это не превышает. Мне ответили: никак вы не должны вести. Если хотите — для себя делайте"
"Україну сьогодня і завтра"
Georgia / Грузия
25 июля в 8:00 ·
бизнес в Грузии:
"..за 10 лари (300 рублей) я могу купить там сертификат на микробизнес, и если у тебя оборот не превышает 30 тысяч лари (900 000 рублей) в год, то ты не платишь налоги вообще. Ноль процентов налоги, я не мог поверить своим ушам, когда услышал. Таким образом они дают возможность микробизнесам подняться..
..И я спросил у них: хорошо, но если ноль процентов налогов, какая-то проверка придет, как вы узнаете, что я не перешел рубеж 30 000 лари в год. Они говорят: никак, типа не существует таких проверок. Я спросил: в каком виде я должен держать бухгалтерию, чтобы предоставить, что все это не превышает. Мне ответили: никак вы не должны вести. Если хотите — для себя делайте"
Мать Савченко потребовала у Кличко земельный участок в Голосиевсом районе Киева
Захарченко даст... правда участок может быть, метр на два.
Мать Савченко потребовала у Кличко земельный участок в Голосиевсом районе Киева
Захарченко даст... правда участок может быть, метр на два.
Мне все время не давала покоя одна мысль..."летчица" и как попала в плен...И вот,что наши СМИ пишут...Вообщем никто миф о плене подтвердить толком не может...И вот собственно, что пишут...
1. http://24tv.ua/ru/boec_rasskazal_kak_popal_v_plen_vmeste_s_savchenko_n588456
2.http://obozrevatel.com/crime/51380-vyiyasnilis-podrobnosti-togo-boya-pod-luganskom-v-kotorom-letchitsu-savchenko-vzyali-v-plen.htm
3.http://ru.tsn.ua/politika/kak-savchenko-popala-v-plen-boevikov-hronologiya-sobytiy-599746.html
Каждый лжет по своему...Кстати почему все же летчица? Окончила летное училище, тогда возникает закономерный вопрос почему офицер добровольно служил в "Айдаре" а не где то на гос должности...?
Вообщем вопросов больше, чем ответов...
Мать Савченко потребовала у Кличко земельный участок в Голосиевсом районе Киева
Мать Савченко потребовала у Кличко земельный участок в Голосиевсом районе Киева
С твоими мозгами промытими, тебе пояснять бесполезно... Ты даже соображалку включить не можешь...Тебе дали "мнимых" героев, и ты уши развесил...
Тебе постановку Ляшка напомнить про сепаров?
Судя по одежде этому фото не меньше полгода . Видно крепко твои "хазяева" боятся ( и не напрасно) Нади раз вы со всех сторон принялись ее грязью поливать.
Прозревай...Такой инфы в инете валом...
Посмотрел? Теперь попробуй пояснить матерям погибших, за что их сыны погибли?! Про хозяев заговорил?! Теперь подумай о том, что сам написал...и кому служишь предатель.
И прошу заметить...никого не поливаю...а предоставляю инфу для размышлений, которой в инете полно...
Україна понад усе!
Олександр
Мать Савченко потребовала у Кличко земельный участок в Голосиевсом районе Киева
Захарченко даст... правда участок может быть, метр на два.
Мне все время не давала покоя одна мысль..."летчица" и как попала в плен...И вот,что наши СМИ пишут...Вообщем никто миф о плене подтвердить толком не может...И вот собственно, что пишут...
1. http://24tv.ua/ru/boec_rasskazal_kak_popal_v_plen_vmeste_s_savchenko_n588456
2.http://obozrevatel.com/crime/51380-vyiyasnilis-podrobnosti-togo-boya-pod-luganskom-v-kotorom-letchitsu-savchenko-vzyali-v-plen.htm
3.http://ru.tsn.ua/politika/kak-savchenko-popala-v-plen-boevikov-hronologiya-sobytiy-599746.html
Каждый лжет по своему...Кстати почему все же летчица? Окончила летное училище, тогда возникает закономерный вопрос почему офицер добровольно служил в "Айдаре" а не где то на гос должности...?
Вообщем вопросов больше, чем ответов...
Каждый слышит то, что хочет услышать. Под любой вопрос можно притянуть ответ ...
Почему летчица в "Айдаре"? Я уже много раз слышал ответы. Летчицей была в миротворческих войсках ООН. А они в АТО участия не принимали. Уволилась и пошла в Айдар.
Кстати, видео с мамой - нарезка ... Несколько раз передергивается запись ... Что-то убрали ... Опять вброс ... Поверю в эту чушь, когда будет полное видео разговора.
И опять же, мама пришла просить ... Не сама же Надежда ...
В видео от сепаров, тоже передергивание. В полном интервью Савченко Ганапольскому, нет речи о переговорах по прекращению конфликта. Она говорила, что готова вести переговоры,
хоть с чертом, ради возвращения пленных домой.
Кто что хочет услышать ...
И что так много отрицательных эмоций к ней? Почему то все забыли наши "новые лица" на выборах президента и в ВР,
Где "святая" Богомолец? Клинику содержать надо, не до публичности ... А то могут вопросы появиться, откуда больничка в центре Киева ...
Где Садовый? Где Найем? Где Семенченко? И прочие "новые лица"?
Их уже купили, припугнули, вот и тишина вокруг таких чистых и искренних борцов.
А вокруг Надежды, просто все СМИ Украины сплотились ... И ходит босиком, и сидит не так, и говорит не то ...
Чем же так мешает? Чем же так не угодна? Не берет денег и не запугивается? Значит будем лить грязь ... Даже если нет, придумаем ...
Александр
Авторизуйтесь для возможности отправлять сообщения
Новые темы
Похожие темы