Галина Паламарчук8 ч · Хто з кулі-чом прийде, від кулі-ча загине?
Їздила на Лісовий по ті паперові квіти, які священики забороняють тикати в могилки.
У мене на цей предмет своя філософія: прах до праху.
Хай майорять, хай взивають, як взивають паперові журавлики, жайворонки з тіста, весільне й купальне гільце…
Я навіть проти тризни ніц не маю: п’яні сльози — може, найщиріші сльози. А може, й ні…
Власне, я відхилилася.
Зайшла дорогою в напівпідвальну торгову точку.
І там саме женщина без роду-племені з касиркою шось виясняла: «Я єщо кулічі у вас покупала…»
Мій вузько патріотичний сегмент у соцмережах від «кулічів» (чи «кулічей»?) мене вберіг,
а тут постфактум вони мене таки наздогнали.
Ніколи в Києві «кулічі» не гуляли, аж ось із «єдіною страною»,
з донецькими та іншою вздрогнувшою в очікуванні лютої українізації наволоччю
Київ раптом наводнили «кулічі».
Півдня я тинялася, як сирота ( а власне…) по Києву, а української мови так і не почула.
Тільки мертві квіти продавала українськомовна худа сіроока жінка.
Згадала убойний аргумент вітчизняних москаликів і яничар:
Україну, мовляв, захищають і російськомовні хлопці,
а Порох таких налічив аж 63%, отож, мовляв, із поваги до них…
Цікаво, чи російськомовні патріоти колись усвідомлять свою вину за цю війну?
Чи й далі будуть цвенькати, вимагаючи поваги, а насправді — переваги?
Перестрашені, задурені, нерозумні.
Притягуючи до себе всю темну смурну расєю.
Бо рузькій мір іде вслід за рузьким язиком.
Згадаймо: як починає Росія свої загарбницькі війни, кого захищає Путін на чужих територіях?
Російськомовних!
З іншого боку — кого множить капітулянтське гасло «…єдіная страна»?
Російськомовних!
Якби в Україні не було російськомовних, то не було б і війни.
Якби російськомовні хлопці, які захищають Україну,
свого часу вибрали і захистили українську мову,
їм не довелося б сьогодні вмирати під кулями «братів»,
і — парадокс — вмирати за російськомовну ж Україну (єдіная страна…),
отже – вмирати за інтерес путінської Росії.
Яка завтра похід углиб України може обґрунтувати захистом мовних прав
їхніх російськомовних пап-мам-братіков.
Замкнене коло виходить. Якщо не думати, а жити накинутими догмами і чужим розумом.